Причорномор’ям – на край світу
Чернігівський мандрівник Олександр Волощук повернувся з першого етапу пішої мандрівки довкола Чорного моря. Він пройшов пішки п’ять країн, 
подолавши за 111 «ходових» днів 3211 кілометрів. Ще 35 відсотків запланованого шляху, а це – 1600 кілометрів, мандрівник планує подолати на другому етапі подорожі, яка стартує в середині березня.
Майже одночасно з Олександром Волощуком до Чернігова повернулася ще одна мандрівниця – Ксенія Мірошниченко. Дівчина подорожувала автостопом країнами Центральної Азії та подолала більше десяти тисяч кілометрів, побувавши у шести країнах.
Стер три пари черевиків
Перший етап пішої мандрівки Олександра Волощука охопив п’ять країн, що мають вихід до Чорного моря. Чернігівець пройшов чорноморським узбережжям України, Румунії, Болгарії, Туреччини та Грузії. Свою подорож розбив на два етапи. Таке рішення пояснив складною геополітичною ситуацією.
«Через сучасні політичні проблеми пройти довкола Чорного моря без розриву неможливо, – пояснює мандрівник. – Так, наприклад, абхази не впускають громадян України через Грузію, і навпаки. Тож мусив розбивати мандрівку на етапи».
Старт подорожі припав на 26 червня. Олександр рушив від кордону Криму та Херсонщини. На проходження узбережжя Чорного моря територією України пішло близько місяця. Подолав пішки 630 кілометрів територією Херсонської, Миколаївської та Одеської областей. Найважчими були перші два дні.
«Я зробив дурницю і на початку взяв темп 30 кілометрів на день, – каже він. – На дворі стояла жахлива спека, було важко йти. Але потім почалися дощі й 
подорожувати стало легко. На п’ятий день встановив свій особистий рекорд – пройшов 43 кілометри, – продовжує мандрівник. – Раніше мій особистий рекорд становив 42 кілометри. У подальшому таких ривків не робив і взяв нормальний для себе темп – 30 кілометрів».
3211 кілометрів за 111 «ходових» днів – загальний кілометраж першого етапу подорожі. Після українського відрізку причорноморської мандрівки змушений був змінити взуття. Другою парою черевиків пройшов Румунію, Болгарію і частину Туреччини. Третю пару взуття придбав у Туреччині. У ньому пройшов більше тисячі кілометрів.
На подорож румунським узбережжям витратив 15 днів. За цей час вдалося подолати 340 кілометрів.
«У Румунії зустрічав багато старовірів та українців. Приємно спілкуватися з людьми, які тебе розуміють, – відгукується про румунський етап подорожі мандрівник. – Єдиною серйозною проблемою стало проходження дельти Дунаю. Це тренінг для мазохістів. Там немає доріг, одні лише плавні, які подолати можна тільки на човні. Тож змушений був частину відстані плисти на катері».
Відтак, пройшовши узбережжям Румунії, чернігівець потрапив до Болгарії. На цю країну витратив три тижні, подолавши пішки 413 кілометрів.
У Болгарії його вразила стародавня архітектура та величні християнські собори. А от курортних місць намагався уникати.
«Узбережжям іти важко, – пояснює. – Тож я намагався йти дорогами, наближеними до моря».
Ночував переважно в наметі. Щоденні навантаження взнаки не давалися, і зі спиною та ногами проблем не виникало.
У Туреччині тероризм, а в Грузії – чача
Найбільший етап причорноморської подорожі припав на Туреччину. Цю країну пройшов за 56 «ходових» днів. На мандрівку узбережжям «країни зірки та півмісяця» витратив два місяці, подолавши 1700 кілометрів.
«Туреччина як країна дуже цікава та красива, – каже мандрівник. – Майже 800 кілометрів від Стамбула до Синоду увінчані гірськими серпантинами, горами, мальовничими селами і старовинними будинками».
Загострена геополітична ситуація вплинула і на Туреччину. За словами мандрівника, країна стала гіршою. Причина тому – проблеми з тероризмом. «Турки стали підозріло ставитися до незнайомих, – пояснює Олександр Волощук. – Мало не кожна машина жандармів перевіряє іноземців».
Перший етап причорноморської подорожі він завершив на кордоні з Абхазією. Пройшов причорноморським узбережжям Грузії 129 кілометрів усього за шість днів.
«На моєму шляху були перепони, але перепони приємні, – усміхається мандрівник. – Мало не в кожному селі мене пригощали чачею».
12 листопада мусив завершити свій перший етап подорожі узбережжям Чорного моря.
«Перед початком мандрівки я надіслав лист до МЗС Абхазії, але мені відмовили у перетині кордону з боку Грузії, – каже співрозмовник. – Відтак, в Абхазію видається можливим потрапити тільки через територію Росії».
ФСБ-шники вирвали листки в паспорті
Мандрівник планує розпочати другий етап подорожі весною 2017 року.
«Я в’їду на територію Російської Федерації, пройду Абхазію, Краснодарський край і Крим, – ділиться траєкторією шляху. – Але спочатку треба відновити документи».
Виявляється, на зворотному шляху в нього виникла проблема із закордонним паспортом. Молдовські прикордонники помітили відсутність у закордонному паспорті двох чистих листків.
«Рік тому, у грудні 2015 року, я їхав з Краснодару в Крим, – пригадує. – У Краснодарському краї мене надто ретельно перевіряли співробітники ФСБ, запідозривши у роботі на українські спецслужби. Офіційно вони зашкодити мені не могли, але зробили капость. У моєму внутрішньому паспорті ручкою підправили літеру, і паспорт став недійсним. А у закордонному паспорті вирвали чисті два листки. Я цього не помітив і протягом року вісім разів перетинав кордони різних держав. Вирвані сторінки побачили лише молдовські прикордонники. Мені довелося їхати в Бухарест і робити свідоцтво на повернення в Україну. Тепер от змушений робити нові документи».
Після поновлення документів Олександра Волощука чекають 1600 кілометрів узбережжям Чорного моря. Мандрівник припускає, що другий етап його подорожі займе не більше двох з половиною місяців. Вже на початку червня він планує повернутися до Чернігова. Загальний кілометраж подорожі довкола Чорного моря складе 4800 кілометрів.
Автостопом Центральною Азією
Майже одночасно з Олександром Волощуком до Чернігова повернулася молода мандрівниця Ксенія Мірошниченко. До того, як вирушити в далеку подорож, чернігівка працювала системним адміністратором в одній із місцевих фірм. Дівчина подорожувала автостопом країнами Центральної Азії з 200 доларами і однією тисячею російських рублів у кишені. Маршрут «автостопниці» пролягав територією Росії, Грузії, Казахстану, Узбекистану, Таджикистану, Киргизстану. А через Казахстан і Урал Ксенія поверталася додому.
За словами мандрівниці, в Азії найбільше її здивували культура та люди.
«Азія для мене – це такий собі світ, де є люди, а не архітектура», – пояснила Ксенія.
У подорож Центральною Азією вона вирушила на початку червня, а в Чернігів повернулася наприкінці листопада. Подоланого маршруту ще не порахувала, однак припускає, що це більше десяти тисяч кілометрів.
Для Ксенії Азія стала справжнім культурним шоком. А найбільшою мрією чернігівка називає бажання підкорити найвищу вершину Кавказького хребта – Ельбрус. Перша спроба зійти на Ельбрус виявилася невдалою. Їй пощастило піднятися на 3700 кілометрів. До наступного сходження молода мандрівниця планує підготуватися значно краще і таки встановити прапор України на найвищій вершині Російської Федерації.
Віталій НАЗАРЕНКО,
фото Олександра Волощука, Ксенії Мірошниченко
