«Поштове рабство» чи реформа Укрпошти?

На Чернігівщині листоноші все частіше скаржаться на нестерпні умови праці, скорочення робочих годин і, відповідно, заробітної плати. Ставки скорочують, а обсяг роботи збільшують. Тепер поштарям доводиться не тільки листи та пенсію розносити, а ще й план продаж виконувати, розмір якого весь час збільшується. Дехто мовчки працює, бо немає в селі іншої роботи, а є й такі, хто не витримує «поштового рабства» і звільняється.

Так, у селі Кошани Козелецького району нещодавно розрахувався листоноша, який відмовився працювати менше, ніж на півставки. Тепер жителі самі мають забирати газети і листи на пошті, по пенсію і соціальні виплати також мусять ходити самі за кілька кілометрів у сусіднє село Одинці до поштового відділення. Бо нового листоноші так і не знайшли. А добиратися до сусіднього села не кожному дозволяє здоров’я, та й тричі на тиждень за газетами не находишся.

«Листоноша, який у нас працював, звільнився, тому що йому «урізали» ставку, –

пояснюють в Одинцівській сільській раді. – Заміни поки що не знайшлося, ніхто не хоче працювати за такі копійки. Адже робота ця лише на перший погляд легка. І важкі сумки возити треба, і гроші немалі. Та й у будь-яку погоду листоноші доводиться виконувати службові обов’язки».

«Сьогодні робота пошти і самих листонош виходить на новий рівень, – пояснює директор Чернігівської філії Укрпошти Олена Дорошенко. – Ми знаємо, що більшість листонош працюють на умовах неповної завантаженості та отримують неповні ставки. Та вони можуть заробляти більше. Адже зараз у нас як для листонош, так і для начальників поштових відділень діє непогана система бонусів і премій за перевиконання плану та продаж товару з каталогів, за надання фінансових послуг, оформлення кредитів, депозитів, страховок. Крім того, діє низка разових мотиваційних виплат. Кожен за бажання може заробляти, і вже є позитивні приклади. Ми не бюджетна установа і не маємо дотацій від держави, тому повинні навчитися заробляти. Чому люди не можуть купувати у нас продукцію так само, як в магазині? Адже дуже часто ціни на них нижчі, ніж в сільських магазинах. До того ж, кожного місяця шість товарів йдуть по акційних цінах. В «Укрпошти» великий потенціал, і лише наші внутрішні зміни, злагоджена робота команди дасть змогу компанії збільшити обсяги і наростити доходи».

 

Забезпечення і премії – лишень на словах

Олег Бригінець з села Кошани, який працював листоношею у Одинцях, на ту роботу повертатися не збирається.

«Я на цій роботі пропрацював десь півтора-два роки, – розповідає. – Як починав, зарплата до 2 тисяч була, потім 1600 стала, а вже з 1 грудня буде лише 1280 гривень. Тому і написав заяву на звільнення. Ніхто мене не відмовляв, бо начальство казало, що на це місце охочий знайдеться. Вже не один тиждень минув, а жодного претендента нема і навряд чи буде, бо то дуже важка робота. За будь-якої погоди сунеш того велосипеда з газетами та продуктами... А як ще й повну сумку чужих грошей маєш? До того ж майже нічим листонош не забезпечують. Коли я тільки прийшов працювати сюди, то видали, правда, старий списаний велосипед, в ремонт якого вклав свої гроші, аби їздити. Ні сумки не дають, ні запчастин на велосипед, якщо зламається. За графіком мав працювати три дні на тиждень, та не завжди встигаєш все розвезти за ці дні. Влітку ще виходить, бо день довший, а взимку о четвертій вечора вже ніч на вулиці, люди замикаються – і хто тебе пустить? Тому доводилося їздити часто, бо сам живу в іншому селі. А ще ж нас і продукти змушували продавати, так і їх за собою тягати доводилось. І це, я вам скажу, немала ноша. Мало їх довезти – потрібно ще й продати, бо по кожному товару свій план, загалом приблизно три тисячі гривень щомісяця. А спробуй продати, якщо пенсія у людей мала, а в нас цукерки по 100 гривень кілограм… Люди краще в магазин сходять та й куплять, що треба, за нижчими цінами, а інколи і більш якісний товар. Хоча й кажуть, що листоноші за це якусь премію отримують, та це копійки».

І таке по всій Україні. Листоношам доводиться тягати на плечах величезні торби з періодикою та ще більші - з товаром. Адже саме від останнього залежить розмір їхньої зарплати.

А між тим, в очільника «Укрпошти», як свідчать деякі ЗМІ, місячна зарплата сягає трьохсот тисяч гривень. Напрошується запитання: чому б очільникам усіх рівнів і не поділитися заробітком з рядовими листоношами?

Марія ПУЧИНЕЦЬ

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"