Полку у Прилуках давно немає, а свято залишилося
Вже більше 12-ти років немає в Прилуках полку, та 27 липня військове містечко №12 знову ожило, а день розпочався, як і колись у свята, із шикування на центральній площі та трикратного «Ура!» у відповідь на вітання колишнього командира полку Сергія Осипова. Перед строєм урочисто внесли полкове знамено, яке 11 серпня 2000 року було передане на зберігання до Міністерства оборони України, після церемонії прощання з прапором на площі військового містечка. Зустріч зі стягом полку стала для гвардійців одним із незабутніх моментів святкування 75-річчя 184-го гвардійського Полтавсько-Берлінського ордена Леніна Червонопрапорного важкобомбардувального авіаційного полку, який 54 роки базувався у Прилуках.
Створений у 1938 році, на початок війни полк нараховував 62 екіпажі та завжди був головною ударною силою радянських військ на фронтах Великої Вітчизняної. Тринадцять його льотчиків отримали звання Героїв Радянського Союзу; за успішну участь у останній битві з фашистами за Берлін – зокрема, у генеральному наступі при форсуванні Одеру, де завдали перші бомбові удари по Берліну, – полку було присвоєно звання «Берлінський». З 1946 року 184-й авіаційний полк постійно розташовувався у Прилуках, залишався елітним та одним з найбільш боєздатних полків дальньої авіації. Саме йому довірили освоювати ТУ-160 – надзвукові стратегічні бомбардувальники-ракетоносці, яких на кінець 1991 року у Прилуках налічувався 21.
Гвардії полковник Володимир Адамов, старший інспектор-штурман дальньої авіації в Москві, пригадує, як у 2000 році переганяв в Москву один з таких літаків – в числі тих, які тоді забрали до Росії. З тих пір у Прилуках не бував, та багато років чекав нагоди зустрітися з однополчанами, бо каже, пережите тут не забувається: «Якщо військовий десь прослужив п’ятнадцять років, а в Прилуках – п’ять, то він завжди вважав себе прилуцьким».
А колишній старший оперуповноважений особливого відділу Борис Ієвлєв, котрий колись опікувався Прилуцьким полком, а зараз приїхав на ювілейне свято з Воронежа, розповідє, що у 80-х роках у полку служили представники 23-х національностей, і не було жодної «розбірки» - чи то етнічної, чи політичної.
Про те, що 184-й гвардійський авіаційний полк був гордістю Прилук і вітчизняних Повітряних Сил, посвідчувала й присутність на його 75-літньому ювілеї голови Прилуцької райдержадміністрації Олега Власенка, і численні вітальні адреси, серед яких – від Міністерства Оборони України та командуючого російської дальньої авіації Анатолія Жихарєва, котрий свого часу теж проходив службу у Прилуках.
