По справі Левченка допитали свідків і продовжили голові «відпустку»

Бобровицький районний суд два дні поспіль допитував свідків по справі Новобасанського сільського голови Володимира Левченка, якому інкримінують одразу кілька статей Кримінального кодексу України (ч. 1, 2 ст. 190 (Шахрайство), ч. 1 ст. 366 (Службове підроблення), ч. 3 ст. 368 (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) ч. 4 ст. 27 (Співучасть у злочині) та ч. 1 ст. 368-4 (Підкуп особи, яка надає публічні послуги).

Депутатська амнезія

Першим зі свідків обвинувачення допитали жителя Нової Басані, а за сумісництвом місцевого депутата Миколу Гладкого, якому Володимир Левченко 10 березня 2016 року видав довідку про членство у громадському формуванні з охорони громадського порядку села Нова Басань. Після чого Гладкий звернувся до дозвільної системи управління превентивної діяльності ГУНП в Чернігівській області із заявою про надання йому дозволу на придбання пристрою травматичної дії та серед інших обов’язкових документів надав оригінал довідки із завідомо неправдивими відомостями. Адже, як виявилося, таке собі громадське формування існує лише на словах. Ані статуту, ні протоколу, ні обраного головуючого та його секретаря нема і ніколи не було.

Достовірно володіючи інформацією, що дане формування в установленому законом порядку не створювалося, адже воно навіть не реєструвалося як таке, Левченко надав вказівку секретарю Приходько надрукувати потрібний документ, підписав його і скріпив печаткою. Що спонукало державного службовця видати довідку, яка геть не стосується його повноважень, і чому пан Гладкий вирішив звернутися саме до сільського керманича, аби отримати документ, що засвідчує його членство в об’єднанні громадян за певними інтересами, намагався з’ясувати суд.

Точної назви громадського формування свідок Гладкий назвати не зміг, хоча запевнив, що є його повноправним членом. Статут також ніколи в очі не бачив і навіть не знає, чи він є взагалі. Задумався на кілька хвилин Микола Павлович з приводу того, хто є головуючим формування. Навіть припустив, що це може бути, власне, він сам, бо найбільше виконує доручень від сільської ради, коли треба стежити за порядком у селі під час свят та масових заходів. А от чому він за довідкою пішов до голови сільради, пояснити так і не зміг.

Про рішення, які ухвалювалися на сесії з приводу земельної ділянки чи будівлі, яка розташована по вулиці Незалежності, 38, депутат Гладкий теж мало що пам’ятає.

– Я пам’ятаю, говорили на сесії, що буде продаж через аукціон...

– Будівлі чи землі? – уточнює прокурор.

– Будівлі, мабуть...

– Чи готувались якісь документи на ділянку чи будівлю? Технічна документація, наприклад.

– Я не бачив. Але готувалась... Здається мені, готувалась...

– На сесії затверджували технічну документацію по земельній ділянці чи будівлі?

– На сесії не затверджували...

– Кому належала й належить земельна ділянка і будівля?

– Та я не знаю... Комунальна, думаю...

– На сесії були присутні 23 жовтня 2017 року?

– Не пам’ятаю... Мабуть, був...

Це лише частина запитань, на які депутат Новобасанської сільради не зміг дати чіткої відповіді, посилаючись на те, що він не пам’ятає. У чому ж полягає депутатська діяльність, якщо пан Гладкий навіть не володіє інформацією про, здавалося б, звичні речі для пересічного громадянина, а тим паче для людини, якій виборці довірили долю села? Це питання, мабуть, риторичне, бо наступна фраза Миколи Степановича змусила з іронією посміхнутися всіх присутніх на судовому засіданні, цитую: «Якби мене попередили, які питання будуть... я б підготувався...».

Можливо, до виборів і можна підготуватися: активно займаючись агітацією, благодійністю... Та до питань прокурора чи судді, на жаль, ні...

 

Завісу довкола загадкового громадського формування привідкрила секретар

Світлана Приходько, обрана секретарем Новобасанської сільради 5 листопада 2015 року. Про громадські організації села та рішення, які ухвалюються на сесіях, свідок розповіла більш детально.

Як і передбачалося, законно створеного громадського формування з охорони правопорядку в Новій Басані немає і не було.

«Наше громадське формування – це щось на зразок дружини, – пояснила Світлана Іванівна. – Туди входять депутати, члени виконкому, активні жителі села. На загальних зборах ми щороку затверджуємо список членів цього так званого формування. Громадського формування, яке має статут та зареєстроване – не існує».

Секретар пояснила, що довідку Миколі Гладкому про членство в громадському формуванні, яке в установленому законом порядку не створювалося, їй доручив підготувати голова Левченко, який потім засвідчив її печаткою сільради і власним підписом. Довідка, мовляв, зареєстрована в журналі довідок сільської ради. Яка, по суті, як державна установа ніякого відношення до об’єднання людей за спільними інтересами не має.

Також секретар розповіла, мовляв, вона чула від Левченка, що є люди, які зацікавилися земельною ділянкою і будівлею в центрі села по вулиці Незалежності, 38. Але прізвищ зацікавлених осіб сільський керманич, за словами свідка, не називав. Відношення до технічної документації на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка виготовлялася землевпорядником, та оцінки будівлі, яку робила незалежний оцінювач, секретар запевнила, що не має.

«Це не входить до моєї компетенції. Але на 23 сесії, у жовтні 2017 року ми затверджували проект землеустрою. Самого проекту я не бачила, бо нам дається тільки витяг», – зауважила Світлана Приходько.

Чи проводилася оцінка будівлі колишнього дитячого садочка, про яку йдеться, секретар не знає.

Спеціаліст Галина Сіра, яка тимчасово виконує обов’язки головного бухгалтера, коли остання у відпустці, як свідок зауважила, що з 2003-го року всі розрахунки по сільраді проводяться у безготівковій формі. І каси у Новобасанській держустанові взагалі нема. Послуги оцінювача Пасічної сільрада не оплачувала, жодних документів, що стосуються цієї справи пані Світлана не бачила. Так як і договорів із землевпорядником Залозним.

«Левченко давав дві квитанції на оплату послуг ФОП Пасічної десь у жовтні. На суму три з половиною тисячі гривень і вісімсот гривень. Він заніс і сказав – нехай полежить у вас. Про повернення грошей ніяких розмов не було. Днів десять квитанції полежали і я їх повернула назад», – розповіла Галина Володимирівна.

 

Оцінювач

Олена Пасічна, яка робила оцінку нежитлової будівлі колишнього дитячого садка і одночасно мостів у селі Нова Басань, розповіла, що всі умови договору із сільською радою, яка була замовником робіт, вона виконала в обговорений термін (два тижні), за що й отримала проплату в сумі 4300 гривень.

«Вартість ми обговорювали з Левченком Володимиром Васильовичем. 800 гривень за нежитлову будівлю, 3500 гривень – за п’ять мостів», – наголосила свідок.

То що ж виходить: і за оцінку нежитлової будівлі площею 195, 5 квадратних метра, і за оцінку мостів, замовником якої також була сільрада, Левченко взяв гроші у майбутнього інвестора?!

Більше того, куди мали піти 50 тисяч гривень, які були вигадані Левченком нібито для передачі оцінювачу, який проводить незалежну експертну оцінку нежитлової будівлі, неправомірної вигоди за занижену вартість будівлі, лишається під питанням. Бо ні про які гроші з ФОП Пасічна, окрім проплачених 4300 гривень, мова не йшла.

«Ніяких грошових коштів, окрім тих, що я отримала, мені ніхто не пропонував», – повідомила оцінювач.

 

Землевпорядник

Олександр Залозний, який є сертифікованим землевпорядником, розповів, що до нього звернувся голова Новобасанської сільради, щоб він як спеціаліст виготовив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вулиці Незалежності, 38.

«Коли ми складали договір, я озвучив суму у вісім тисяч гривень У договорі ця сума прописана. Проект землеустрою розроблений, погоджений всіма необхідними інстанціями. Договір, акт виконаних робіт і рахунок я направив також на сільраду, яка виступає замовником даних робіт. На сьогоднішній день оплати ще немає», – розповів Залозний.

Хоча вісім тисяч, які мала б проплатити сільрада, пан Левченко встиг взяти з Леоніда Куща, адже завчасно пояснив довірливому фермеру, що це кошти за надання послуг з виготовлення проекту землеустрою. І жодного разу не обмовився, що їх має сплачувати сільрада. Це було зафіксовано на відеоносіях і досліджено на попередніх засіданнях.

Під час останнього судового засідання також були допитані працівники Управління захисту економіки та поліцейські.

Наприкінці засідання прокурор заявила клопотання про продовження терміну відсторонення Володимира Левченка від посади сільського голови. Попри зустрічне клопотання адвокатів поновити підсудного на посаді, суддя Людмила Демченко ухвалила рішення про відсторонення Левченка від посади ще на два місяці – до 11 серпня.

На наступному судовому засіданні, яке відбудеться 19 липня, заплановано допитати основних фігурантів справи – потерпілого Куща і обвинуваченого Левченка.

Сніжана БОЖОК

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"