По дрова – до лісогосподарських підприємств ЧОУЛМГ



Вартість природного газу у світі постійно зростає, тому на повен зріст постає проблема впровадження альтернативних джерел енергії й використання енергозберігаючих технологій. Українцям варто повчитися у економних європейців, адже ми налаштовані на Євросоюз. Наприклад, у старовинному Кракові (Польща) будинки опалюються вугіллям. А житлове господарство Відня, столиці Австрії, на 75% використовує для комунальних потреб тверде паливо. За рахунок деревини та її відходів на 42% забезпечує свій енергобаланс Швеція. До речі, місто Золочів, що на Львівщині, вирішило повторити європейський досвід і перевело свої котельні з природного газу на дрова. Частково від опалення газом відмовилися міста Городок, Буськ та Жидачів.

 

Як відомо, дрова – це відновлюване джерело енергії. Відзначимо, що постійними лісокористувачами на Чернігівщині щорічно заготовляється 1,3-1,4 млн м3 деревини. Із цього обсягу приблизно 40% (орієнтовно 500-560 тис. м3) – низькотоварна деревина: технологічна сировина та дрова паливні. Частина низькотоварної сировини поставляється вітчизняним підприємствам для виготовлення плитних матеріалів. А паливні дрова використовуються населенням для опалення. При заготівлі деревини утворюються супутні лісосічні відходи: гілки, хмиз тощо. Обсяг таких відходів, що можуть бути використані для опалення, становить майже 3% (40тис.м3 деревини). Крім того, при переробці деревини на власних потужностях лісокористувачів та інших підприємствах області утворюється 90тис.м3 деревних відходів (тирса, стружка). Отож сукупний потенціал Чернігівщини становить  близько 650 тис. м3 паливної деревини.

Враховуючи теплотворну здатність, а також те, що сучасні газові та піролізні твердопаливні котли мають однаковий коефіцієнт корисної дії, для заміщення 1000 м3 природного газу потрібно близько 4 м3 деревної біомаси. Підкреслимо, що вартість спалювання дров у 4 рази менше вартості спалювання природного газу. Економічний ефект досить відчутний: 1500 грн на 1 тис. м3 природного газу.

У чернігівських селах проживає чимало людей похилого віку. Звісно, їм нелегко заготовляти дрова. Та побоювання марні: у Ніжинському, Добрянському і Корюківському держлісгоспах є спеціальні верстати-дроворуби, які швидко і якісно виконають цю роботу. Придбані рубані дрова у холодну осінньо-зимову пору зігріють старих і самотніх людей в наших селах.

 
Цікаво знати

 

Зола твердих порід деревини, як-от дуб і береза, багата калієм. Березові дрова також лідирують за віддачею кальцію і фосфору. Останнього багато в корі дерев. При згорянні хмизу і молодих дерев утворюється попіл, більш багатий поживними речовинами, ніж при спалюванні товстих старих дерев. А якщо перерахувати всі мікроелементи, то перед нами – частина таблиці Менделєєва.

Підгодівля золою проводиться зазвичай в сухому або розчиненому вигляді. Якщо хочете, щоб усі корисні речовини були швидко засвоєні рослинами, розчиніть золу у воді. Зазвичай достатньо однієї склянки на відро води. Цього розчину вистачить на 1-2 квадратних метри грядки.

Як добриво зола застосовується і в сухому вигляді. Суху золу вносять при перекопуванні або розпушуванні ґрунту, витрачаючи 3-5 склянок на 1 кв. метр. На глинистих ґрунтах це роблять як навесні, так і восени, а на піщаних – тільки навесні, оскільки зола швидко вимивається.

Корисно також вносити золу в компост. Вона сприяє швидкому перетворенню органіки в родючий перегній. Укладаючи компостну купу, кожен шар трави, бур’янів і харчових відходів слід пересипати золою. При цьому витрачається до 10 кг добрива на 1 куб. метр компосту.

А ще золою присипають зрізи м’ясистих кореневищ. Зола не тільки сушить поверхню, але і запобігає розвитку різних гнильних захворювань при зберіганні коренеплодів і овочів.

 

За інформацією Чернігівського ОУЛМГ

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"