«Новосели» хочуть магазин і дорогу
У Сосницькій об’єднаній територіальній громаді жителі вулиці Новоселівка, яка є найбільш віддаленою вулицею в містечку, хочуть, аби місцева влада посприяла у відкритті магазину на їхній вулиці. Адже майже 200 жителів змушені їздити бездоріжжям понад 2 кілометри, аби купити буханку свіжого хліба.
Згідно з планами уряду, в об’єднаних територіальних громадах кожен мешканець села чи міста має право на гідний та сучасний рівень медицини, освіти, надання доступних соціальних і адміністративних послуг. Саме для цього органам місцевого самоврядування в особах сільських, селищних, міських рад та виконкомів були передані широкі повноваження і кошти задля вирішення важливих для людей питань. Та от чи всі громади справляються з цим завданням?
Так, у Сосницькій об’єднаній територіальній громаді ціла вулиця скаржиться на те, що керівництво громади зовсім не звертає на них уваги. Люди звертаються до селищної ради з конкретними проханнями: прокласти дорогу і посприяти у встановлені магазину. Але отримують лише відписки, що на вирішення цих проблем в міському бюджеті грошей немає. Тож чи може громада допомогти людям?
«Курортна» вулиця з піщаною дорогою
Вулицю Новоселівка в Сосниці можна назвати «курортною». Саме тут розміщений колись відомий на Чернігівщині дитячий табір ім. Щорса. Природа тут гарна, довкола хат – сосновий ліс. Та от тільки її мешканцям не до краси. Людям кожного дня доводиться долати майже 3 кілометри бездоріжжя, аби дістатися на роботу, до школи чи в магазин. І добре, коли гарна погода – в дощ вулиця перетворюється на суцільне болото.
На вулиці Новоселівка проживає майже дві сотні населення, серед яких багато молодих сімей з дітьми, але й пенсіонерів тут вдосталь. І хоча асфальтної дороги тут ніколи не було, люди дуже хочуть, щоб ця ситуація змінилася. Вони жаліються, що у громади немає ні грошей, ні бажання робити щось для їхньої вулиці.
«Дороги у нас нормальної немає, особливо важко нам взимку, – розповідає мешканець вул. Новоселівка пан Євгеній. – По нашій дорозі дуже важко їхати, бо тут один пісок. Дорога тут завжди була такою, але потрібно ж уже починати щось робити! У міській раді кажуть – немає коштів, хоча для ремонту дороги в іншому кінці Сосниці ці гроші знайшли. На вулиці Юності поклали капітальний асфальт, а ми нікому не потрібні. Чого не прокласти ці нещасні два кілометри дороги, щоб діти і старики могли їздити?»
«Влітку в нашій районці писалося, що Сосницька селищна рада уклала аж 8 договорів на ремонт доріг у Сосниці, а також на ремонт квітників і тротуарів, – говорить жителька Новоселівки пані Надія. – Проте нашої вулиці в тому списку немає. Нас ніхто, ніде не згадує».
Дійсно, дороги – це проблема всієї України. Та в новостворених громадах за них взялися все ж конкретно. Адже майже в кожній новоствореній ОТГ виділяються кошти на ремонт і ямковий ремонт, а у деяких, як-от Семенівська ОТГ, – на прокладання дороги, якої люди чекали понад 20 років. Також громадам виділяються кошти і з державного бюджету. Це субвенція місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах. І громади самі вирішують, на яку ділянку дороги витратити ці кошти. Таку субвенцію щороку отримує і Сосницька ОТГ. Цьогоріч вони її витратили на прокладання асфальтної дороги загального користування місцевого значення до села Масалаївка (саме так зазначено на офіційному сайті Сосницької ОТГ). За ці кошти було прокладено трохи більше одного кілометра асфальтного покриття загальною площею в 4,8 тисячі квадратних метрів. Громаді ця дорога обійшлася в 2 952 416 грн.
Мешканці «вулиці новоселів» говорять, що в Масалаївку дорога потрібна була, але ж і їм вона також потрібна. От тільки голова пояснює, що грошей на це немає, а ті кошти, що потратили на масалаївську дорогу, вони не мали права тратити на ремонт дороги в Сосниці.
«Вулиця Новоселівка – одна з найбільших в Сосниці і має протяжність 2,5 кілометра, – розповідає голова Сосницької ОТГ Андрій Портний. – На початку вулиці частково є асфальт, але й він потребує ремонту. Знаю про проблему, працюємо над її вирішенням, але поки грошей місцевому бюджеті немає. Ціна питання – близько 7-8 мільйонів гривень. Якщо держава допоможе або новостворений дорожній фонд дасть можливість в більших обсягах ремонтувати комунальні дороги, то, я думаю, ми цю проблему вирішимо. На Масалаївку зробили дорогу за рахунок дорожнього фонду, а саме тієї частки, яка передбачає будівництво і ремонт доріг між населеними пунктами».
Магазин потрібен
Ще одна величезна проблема новоселівців – магазин. Люди не просять супермаркету чи великого магазину. Вони згодні і на маленький вагончик з найнеобхіднішими продуктами. Та на всі свої звернення до селищної ради з таким проханням отримують відписки, що це не в її компетенції.
«Нам не потрібний супермаркет, а хоча б який вагончик, щоб людина могла вийти і купити собі щось. Особливо це актуально взимку, коли перемітає все, чи у літню спеку, – говорить Надія Сергіївна. – Ми постійно пишемо звернення до селищної ради, але все марно. На початку року зверталися до голови райспоживспілки Сосницького району, і він пообіцяв нам надати продавця і завезти товар, але приміщення щоб виділила селищна рада. Та селищна рада таку пропозицію не підтримала. Натомість влітку цього року в районній газеті наш голова дав коментар, що коли нам тут погано жити, щоб ми продавали свої будинки і купували в Сосниці. Ну хіба це вихід?».
Пояснюють свою позицію в селищній раді тим, що магазин – це не функції органу місцевого самоврядування.
«Моє бачення таке, що селищна рада – це орган місцевого самоврядування, а не підприємство. Якщо підприємці побачать, що магазин на вулиці Новоселівка їм комерційно цікавий, то селищна рада готова розглянути можливість надання їм будівельної ділянки під будівництво або пристосування під магазин, – коментує ситуацію Андрій Портний. – Займатися комерцією селищна рада не буде. Я вважаю, що це не функції органів місцевого самоврядування. Ми ж не можемо на 20 чоловік населення робити магазин – це економічно недоцільно і нічим фінансувати».
Марія ПУЧИНЕЦЬ, фото Олексія Миколаєнка
