Не надбавка, а насмішка!
48 гривень! Саме стільки отримав прибавки до пенсії мешканець села Травневе, що на Городнящині, Володимир Харченко.
За плечима у Володимира Івановича 25 років стажу. На пенсію він пішов у 50 років. Мав на те законне право, бо є ліквідатором аварії на ЧАЕС другої категорії.
«Раз у місяць як чорнобилець я отримую від держави надбавку на харчування. Її розмір – 199 гривень 20 копійок, – каже чоловік. – Загалом же розмір моєї пенсії до перерахунку складав 1584 гривні. Після перерахунку став отримувати трохи більше, ніж 1600 гривень. Де справедливість?», – запитує ліквідатор.
Та найбільше пенсіонера хвилює навіть не перерахунок пенсії, а ціни.
«Не встигли підвищити пенсії, як ціни підскочили вгору», – скаржиться городнянець.
У Травневому та Городні таких, як Володимир Харченко, – більшість. Каже, мало кому серед його знайомих суттєво підвищили пенсії.
68-річна Євгенія Горенок із Городні - ветеран праці. На пенсію пішла у 2003 році, відпрацювавши на різних роботах 36 років.
«На той час мені нарахували пенсію по-максимуму – аж 150 гривень. Тоді ще долар був по 5 гривень. На свою пенсію я могла жити нормально, – пригадує Євгенія Михайлівна. – До перерахунку ж я отримувала на руки 1482 гривні 72 копійки, а після їхньої пенсійної реформи добавили аж 181 гривню, – іронізує жінка. – Ви порахуйте, яке відбулось знецінення гривні, який відсоток інфляції в економіці! Нас просто обікрали! Сьогодні не можемо з дідом собі навіть одежі в секонд-хенді купити».
«На нашій вулиці всім нарахували невеликі надбавки – 100-200 гривень, – пояснює жінка. – Є й такі, що взагалі не отримали нічого. Коротше кажучи, від пенсійної реформи на собі покращення я не відчула, зате відчула ціни. Ця реформа є несправедливою, бо хто все життя працював на малій зарплаті, той отримав копійки, а хто все життя прогуляв й потім умудрився кілька років попрацювати на хорошій посаді, тому й добавка велика».
Серед знайомих мешканки Чернігова Надії Опанасенко тих, кому суттєво добавили пенсії, лише одиниці.
«У мене є такі знайомі, що отримали надбавки по 2 тисячі гривень, – каже Надія Іванівна. – Ця жінка до перерахунку отримувала близько двох тисяч гривень, а після перерахунку стала отримувати вдвічі більше. Ще один приклад – моя сусідка, – продовжує жінка. – До реформи вона отримувала на 100 гривень більше, а після перерахунку їй докинули 800 гривень, мені – всього 200».
Надія Опанасенко не до кінця розуміє, за яким принципом здійснювали перерахунок пенсії, адже за плечима у жінки 32 роки стажу.
«Я працювала складальником на Чернігівському заводі радіоприладів, – розповідає Надія Іванівна. – Отримувала пристойну заробітну плату. Після того, як завод припинив своє існування, працювала у сфері торгівлі. Коли ж пішла в пенсійний фонд з’ясовувати, чому так мало нарахували, то виявилося, що моя зарплата ніде не відображалася, – обурюється чернігівка. – Стаж вони бачать у трудовій книжці, а зарплати та відрахувань – ні. Тож порахували за «мінімалку»! Що я тепер зроблю? Нічого!».
Подібного роду прикладів – маса! Загалом же люди говорять про несправедливий перерахунок пенсій, хоча й визнають, що підвищувати виплати треба було давно, бо ж мінімальну зарплату підняли, ціни зросли, а пенсії залишилися на місці. Найбільше ж бажання наших пенсіонерів – підвищити рівень мінімальної пенсії та провести її справедливий перерахунок.
Віталій НАЗАРЕНКО, фото Миколи ТИЩЕНКА
