Не бажаєте бути благодійником? Доведеться!

Що нового, здавалося б, може бути у зборі „благодійних” внесків в якомусь з дитсадків міста? Може, та обставина, що обурила в цьому випадку декого з батьків? Як запевняє наш читач в анонімному повідомленні до редакції, в садку й без ремонту зі стін не сиплеться і на голови не капає. Тобто, вважає батько, необхідності ремонту нема. Втім, і такі ремонти коштом батьків, мабуть і на жаль, не нове в користуванні послугами дитсадків. Взятися за перо підштовхнула зовсім стороння, здавалося б, подія.

Отже, йдеться в даному випадку про чверть тисячі. Добре, що мова про гривні. Це з батьків кожної дитини. А статки у них, батьків, бувають різні. Хтось двічі подумає, перш ніж дозволить собі витратити на власну оселю такі ж гроші. Сума, потрібна на ремонт, була оголошена під час батьківських зборів.

Однак Світлана Нікітченко, завідуюча дошкільного закладу, будь-які ініціативи зі свого боку рішуче заперечує. „Ми не проводимо ніяких ремонтів. У нас же грошей нема, – каже вона. – Можливо, це батьки побажали щось зробити у приміщенні своєї групи”.

Нові двері міської радиТривали ці буденні справи на тлі іншої події – нечастої, незвичної і, навіть, прихованої темрявою. Майже вночі в суботу, 5 жовтня у приміщенні Чернігівської міської ради зникли вхідні двері (на фото поруч. - Авт.). Гарні, масивні. Ще б пак: це ж двері не аби куди! Втім, на їх місце відразу ж постали інші. Мабуть, ще кращі. Та в будь-якому разі – нові. Майже за 60 тисяч гривень. Бюджетних, звісно ж.

Ось в контексті описаних подій і спало на думку запитання: може, для замін дверей в будівлі міськради ввести таку ж систему фінансування, за якою ремонтують дитсадки? Щоб працівники виконкому, як кажуть, скинулися (з начальників – побільше, з клерків – поменше), та й придбали потрібні двері.

Начальник управління освіти міської ради Володимир Купріяненко від коментування такої пропозиції ухилився. Він насамперед зауважив, що висловить особисту думку. А вона така: поміняли двері – й добре! Адже, за його словами, будівля міської ради у нас одна-єдина і вигляд вона повинна мати вельми пристойний. Бо гості там бувають дуже поважні. Та й сам Олександр Володимирович (це міський голова Соколов. - Авт.), вимагаючи порядку в місті, насамперед мав би забезпечити його у міській раді.

Володимир Петрович також нагадав стару історію з фонтаном біля міськради. Мовляв, тоді теж точилися суперечки, а нині – добре, що зроблено красиво. Люди слухають і навіть недопалків там не кидають під час прогулянок!

Інакше відповів на пропозицію „Чернігівщини” депутат Чернігівської міськради Олександр Мельник (запитав саме його, бо він не представляє жодну з широко відомих партій).

„Я в міськраді буваю раз на місяць, а ось працівники виконкому – щодня. Тому, як жарт, пропоную для ремонту дверей зробити платний вхід, – сказав депутат. – Щодо садочків я цілком на Вашому боці. Тим більше, що і сам батько й теж сплачую оті внески. Але, з іншого боку, якби батьки не платили, то не було б і цих ремонтів. Адже ми йдемо шляхом „соглашательства”.

А що вдієш? Виходить, що діти в садочку – неначе в заручниках. Батьки просто бояться, щоб за їх позицію не була обділена й ображена їхня… мала дитина. І самі ж погоджуються платити, хоч далеко не всі бажають це робити.

Данило МИРОНЕНКО

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"