Найстаріший храм Київської Русі збудували
з піску та крейди Новгород-Сіверщини
Без 11 років тисячолітній Спасо-Преображенський собор у Чернігові очолює трійку найстаріших храмів на Русі. Його фундамент та стіни були зведені раніше за Софію Київську і, як стверджують сучасні науковці, будували храм із піску та крейди кар’єрів Новгород-Сіверщини. Відомий чернігівський археолог і кандидат історичних наук Олена Черненко стверджує, що коли князь Мстислав заснував Спаський собор у Чернігові, саме під Новгородом-Сіверським розпочали видобуток крейди для цього будівництва. Крейдяні кар’єри Новгород-Сіверщини славилися не лише в епоху князів, а й українських гетьманів. А от нині вони пустують без діла, чекаючи нових гетьманів і князів, які відродять їх тисячолітню славу.
Збудовано на тисячоліття
Двісті мільйонів років тому на цьому місці було море. Нині посеред зелених схилів мальовничої місцини розкинулись справжні «крижані» брили, щоправда, не зі снігу, а з крейди. Цей білосніжний шматочок Новгород-Сіверщини прекрасно видно навіть на космічних знімках.
Мабуть, першим з українців, хто зрозумів промисловий потенціал крейди, був чернігівський князь Мстислав (син Володимира Великого).
Відомий чернігівський археолог і кандидат історичних наук Олена Черненко, опираючись на результати досліджень, стверджує, що, початку з ХІ століття, коли князь Мстислав заснував Спаський собор у Чернігові, під Новгородом-Сіверським розпочали видобуток крейди для цього будівництва.
«Можна стверджувати, що найдавніший собор на території України збудований з допомогою крейди із Путивського кар'єру?», – запитую в науковця.
«Це факт, засвідчений результатами архітектурно-археологічних та мінералогічних досліджень, – відповідає археолог. – Можу також додати, що в цей же час у Новгороді-Сіверському розпочали видобуток пісковику для того ж будівництва».
Цегельні Мазепи
Крейда, глина та пісок з Новгород-Сіверщини завжди мали попит в часи так званих великих будівництв. Зокрема, потенціал цих природних копалин вдало використав український Гетьман Іван Мазепа. Вигідне географічне розташування Путивських «крейдяних гір» дозволяло державному правителю, підприємцю та меценату економити гроші на доставці і сплавляти крейду глибоководною Десною – габаритними баржами.
Ці місця також уславлені і високоякісною глиною, з якої цегельні Івана Мазепи випікали продукт найкращої якості. Наочним свідченням його довговічності є храм Покрови Божої Матері в Дігтярівці. Для Чернігівщини цей храм має неоціненне історичне значення. Його було збудовано перед початком Північної війни, у 1708 році, на замовлення і коштом гетьмана Івана Мазепи. На церкву Гетьман не пошкодував 20 тисяч золотих! Неперевершене барокове творіння зодчі Гетьманщини збудували із цегли Мазепи, котра вироблялась тут, на підприємстві в селі. Власне, у цьому ж селі Іван Мазепа і підписав договір із Карлом ХІІ.
Із початком Північної війни шведські полки на чолі з Карлом XII вступили на територію Лівобережної України біля села Дрокова Стародубського полку Гетьманщини. Основна ж зустріч шведського короля та українського гетьмана відбулася на землях Сіверщини. Свій табір Карл ХІІ розташовував в селі Гірки за 3-4 кілометри від Дігтярівки. А 30-го жовтня 1708 року в Дігтярівській церкві відбулося підписання україно-шведської військово-політичної угоди. Іван Мазепа та Карл ХІІ скріпили угоду печатками та засвідчили перед Всевишнім чистоту власних намірів. На знак пошани та величі історичної події шведський король подарував храму чавунні плити для підлоги розміром 50 на 50 сантиметрів з гравіруванням «К ХІІ».
Крейда…
Починаючи з ХVІІ століття, вона була основною корисною копалиною півночі Сіверщини. По всьому Подесенню розлого розкидалися сотні й сотні мануфактур... А вже, починаючи з 50-х років минулого століття, тільки з Путивського крейдяного кар'єру вивезли близько п’яти мільйонів тонн крейди. Чим тільки не возили крейду: баржі, байдарки, баркаси... Водний шлях завжди залишався головним. Новгород-Сіверська крейда діставалася російського Брянська та українського Кременчука.
Пам’ятник виробництву
До речі, про Путивськ. Це – всього-на-всього за сім кілометрів від Новгорода-Сіверського. Путивський крейдяний кар'єр лежить в межах одного із найпотужніших в Україні пластів крейди, товщина якого сягає 40-45 метрів, а об'єм крейдяних порід – 6 мільйонів тонн. Дно кар’єра вкривають дрібні уламки черепашок і молюсків. Відомо, що поруч із кар’єром зовсім нещодавно були виявлені рештки стародавніх тварин. Саме на путивській крейді тримаються кілька мікрорайонів Чернігова, зокрема частина Масанів та Бобровиця. Використовували її і під час розбудови лівобережжя Києва. Аби забезпечити безперебійне виробництво, Десну регулярно очищували. Для цього працювала мережа земснарядів. Чи варто нагадувати, що маємо нині? Кар'єр заріс низькорослим чагарником, Десну вже давно ніхто не чистить, хоча її потенціал – 30 мільйонів тонн річкового піску, – будівельного матеріалу найвищої якості. Адже поглиблення Десни – це не лише транспортне розвантаження дорожніх магістралей, здешевлення доставки, але й потужний поштовх для розвитку будівельної галузі, яка тягне за собою розвиток економіки. Крейда, глина, пісок, торф і навіть бурштин – це те багатство Чернігівщини, яке при умілих керманичах виведе наш край в лідери. Було б бажання і дещиця клепки в голові!
Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора
