КОНКУРС

На тичинівській землі радо гостювали, переможців-конкурсантів урочисто вітали

Вже п’ятнадцятий рік у селі Піски Бобровицького району збираються поціновувачі  творчості великого поета і громадського діяча на традиційному святі – підведенні підсумків конкурсу імені Павла Тичини «Добридень тобі, Україно моя». Таке щорічне зібрання – ще один доказ того, що з живого джерела тичинівської поезії пили і п’ють життєдайну наснагу вже кілька українських поколінь. На жаль, цього дня вперше за історію конкурсу не було представників Бобровицького осередку Чернігівського земляцтва в місті Києві, які є ініціаторами і незмінними спонсорами заходу. А от переможців було багато як ніколи – двадцять одна грамота з грошовою премією віднайшла своїх володарів. Наймолодшими дипломантами стали другокласники з Кобижчі, а найстаршим – сивочолий митець, якому вже перевалило за шістдесят.

 

Свято відбулося на території історико-меморіального музею Тичини. Тут була і виставка народних умільців – переможців конкурсу нинішнього та попередніх років. За словами начальника Бобровицького райвідділу культури Марії Герасименко, яка вже кілька років є незмінною ведучою урочистого підведення підсумків конкурсу, стежина, якою ходив юний поет, ніколи не заросте, доки ми пам’ятатимемо його безсмертну поезію, перечитуватимемо її і передаватимемо наступним поколінням.

«На конкурс приймалися роботи з високим художнім рівнем виконання, – розповіла Марія Петрівна. – Номінації незмінні: «А я у гай ходила» – знання та художнє читання віршів поета, «Десь на дні мого серця» – власні літературно-публіцистичні твори конкурсантів, «Золотий гомін» – вироби умільців народного мистецтва. Учасники – представники всіх вікових категорій».

Змагання декламаторів поезій Тичини «А я у гай ходила» напередодні відбувалось у всіх школах району. Настільки зворушливими були читання творів Павла Григоровича учнівською молоддю, що у цій номінації журі відзначило аж шість переможців. Третє почесне місце вибороли: Тетяна Тіга – учениця Старобиківського навчально-виховного комплексу, Андрій Шевченко – школяр із Білоцерківців та Валентин Шумейко із Горбачів. Друге – Ганна Рустамова з Козацького НВК та Денис Шендрик із Пісківської ЗОШ І-ІІІ ст. Ну а перше місце посіла дівчина з незрівнянною майстерністю володіння художнім словом – Вікторія Косач із Нової Басані.

Поезія Тичини воювала, ненавиділа, окрилювала на боротьбу з ворогом, його ліричний герой був уособленням самого поета, який відчував свою нероздільну єдність з народом і рідною землею. Тому не може не радувати, що саме у номінації, де були представлені власні твори, вірші, оповідання, новели та казки конкурсантів, журі відзначило заохочувальною премією аж восьмеро другокласників із Кобижчанської школи. Це Евеліна Кривенко, Владислав Гуць, Олександр Миць, Євгенія Іллюша, Анна Косенко, Андрій Ромашко, Дмитро Олешко та Лідія Ющенко. У змаганні майстрів слова «Десь на дні мого серця» перемогу здобула працівник Бобровицького коледжу економіки та менеджменту Людмила Ткаліч, на другому місці учениця гімназії Вікторія Теплюк, а третє місце дісталося Тамілі Нагорній із Нової Басані.

Підсумовували під час свята також і номінацію майстрів народного прикладного мистецтва «Золотий гомін». Присутні мали змогу полюбуватися вишитими картинами Ганни Томко з Бобровиці, яка посіла друге місце, та Олександра Данильченка з Марківців, що отримав беззаперечну перемогу також завдяки вишивці. А третє місце дісталося найстаршому конкурсанту Миколі Щербакову, який продемонстрував гостям заходу свої вироби з дерева. Заохочувальна премія порадувала Ярослава Міщенка.

Крім нагород та душевних побажань, номінанти та гості одержали музичні подарунки від учасників художньої самодіяльності Бобровицького районного будинку культури.

Найбільша нагорода для кожного творця – вдячна пам’ять нащадків. «В поколіннях я озвуся...» – сказав поет. І став пророком. Тож і досі озиваються йому нові покоління – з любов’ю, вдячністю і шаною! Можна роками вивчати поезію зі збірок «Сонячні кларнети» та «Замість сонетів і октав», але якщо не вдихнеш повітря, яким дихав поет, не походиш по землі, яка його зростила, так і не відчуєш вповні, що хотів сказати автор.

Побувавши на тичинівській землі, відчуваєш якийсь дивний спокій на душі. Приємно постояти біля криниці, з якої черпав життєдайну водицю малий і юний Павло, солодко прислухатися і відчути, як і досі «липа шелестить»... Відчуття святості переповнює, коли ступаєш на поріг хати, де народився поет...

«Через поріг цієї родинної садиби переступило багато гостей – українців та іноземців. Французи нещодавно були, німці часто приїздять. Із відомих людей – Іван Драч неодноразово бував, Анатолій Погрібний – письменник, критик, публіцист, Микола Жулинський – український літературознавець і політик, поет Дмитро Головко та багато інших. Нам би дуже хотілося, щоб до щорічного тичинівського конкурсу долучалися мешканці всіх областей України і ми разом вшановували пам’ять про великого поета», – підсумувала директор музею Наталія Головко.

Сніжана БОЖОК, фото автора

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"