На Чернігівщині відроджуватимуть торфовища
У Чернігові розпочато справу загальнонаціонального значення - проект відродження торфовищ для того, щоб запобігти небезпечним змінам клімату. Перша ділянка болотних угідь, яку фахівці спробують відродити, знаходиться на межі Куликівського і Ніжинського районів, на території меліоративної системи «Смолянка». Вже на першому етапі очікують відновлення трьох тисяч гектарів торфовищ.
Повідомляє «Сівер-центр».
Коли болотне угіддя живе своїм природним життям, воно не тільки накопичує запаси торфу, а й оздоровлює атмосферу: поглинає з повітря вуглекислий газ, причому вдесятеро сильніше, ніж ліси. Якщо ж болота осушити, вони не лише втрачають родючість, а й замість того щоб очищувати повітря, навпаки його забруднюють: викидають вуглець назад в атмосферу. Це, як відомо, і є однією з головних причин глобального потепління. Болота масово осушували за часів Радянського Союзу, у 60-80-ті роки. Зараз люди мусять терміново виправляти цю завдану природі і собі самим шкоду. Для цього потрібний цілий ряд заходів, головне – поновити природне надходження води на місцях колишніх боліт і таким чином їх відродити. Перший такий досвід в Україні здобудуть сільські громади саме на Чернігівщині – на межі Куликівського і Ніжинського районів, де діє осушувальна система «Смолянка». Для селян це означає відновлення родючості землі насамперед у вигляді пасовищ для худоби, а до того ж і нормальне функціонування самого торфовища, щоб його хоча б у майбутньому можна було використати для видобутку торфу.
Проект збереження та сталого використання торфовищ – це частина великої програми Європейського Союзу «Clima East», спрямованої на подолання по можливості негативних змін клімату або ж адаптації до них в країнах Східної Європи. ЄС за цією програмою надає грошову допомогу не лише Україні, а й Росії, Білорусі, Молдові та країнам Закавказзя.
Додамо, що Російська Федерація обрала проект збереження вічної мерзлоти на території Республіки Комі і Ненецького автономного округу, адже танення льоду на цих північних землях негативно впливає на клімат всієї планети; Грузія, Вірменія та Азербайджан обрали відновлення гірських пасовищ. Кожна з цих держав отримує за проектом кошти від ЄС близько мільйона євро. Скажімо, бюджет проекту збереження торфовищ – мільйон 800 тисяч євро. Якщо ЄС допомагає коштами, то конкретну роботу з порятунку торфовищ мають здійснити, звичайно, наші фахівці водного господарства і жителі місцевих сіл.
