Молодь обирає МИР!

Впродовж жовтня в обласному молодіжному центрі діяла пересувна виставка «Блокпост пам'яті», на якій були представлені зворушливі експонати та відеоматеріали про військовий конфлікт на Донбасі.

В рамках обласної патріотичної програми під назвою «Війна, якої немає» виставку оглянули старшокласники загальноосвітніх начальних закладів, учні ліцеїв, інтернатів, професійно-технічних начальних закладів, студенти вишів та вихованці позашкільних навчальних закладів. Голова громадської організації «Єдина родина Чернігівщини» Микола Шанський – батько Андрія Шанського, який загинув в АТО, сказав: «Ця виставка необхідна. Правду треба розповідати, щоб люди знали про цю війну не через телебачення чи якісь чутки».

Другокурсник Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою Олексій Апекунов про те, що насправді відбувається у зоні бойових дій, почув, так би мовити, з перших вуст: «Мій батько півроку провів в АТО, він офіцер, пройшов Іловайськ. І я вступив до цього ліцею, щоб у майбутньому стати захисником незалежності і суверенітету нашої держави».

Альона Ткаченко, котра навчається в обласному педагогічному ліцеї для обдарованої сільської молоді, вважає, що всі повинні пам'ятати героїв, які загинули в АТО і співчувати їхнім родинам. Тож флеш-моб, проведений в рамках цієї патріотичної програми, ліцеїсти назвали «Ми пам'ятаємо подвиг ваших синів-героїв». На Красній площі Чернігова біля Меморіальної стели загиблих учасників АТО вони разом із трьома матерями, а саме з Раїсою Шанською, Наталією Бушніною та Людмилою Житніковою, сини яких загинули в АТО, хвилиною мовчання вшанували пам'ять усіх загиблих на Донбасі військовослужбовців Чернігівщини.

Прониклися темою і вихованці обласного Палацу дітей та юнацтва. Після екскурсії вони теж провели патріотичний флеш-моб. Завідуюча інформаційно-методичним відділом Палацу Наталія П'яткова вважає, що діти до глибини душі пройнялися побаченим і почутим.

Для восьмикласниці Чернігівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів Софії Малаканової усе, що вона побачила і почула на виставці, нагадало їй жахливе, не таке вже й далеке минуле, адже вона із Лисичанська Луганської області. І ця майже 12-річна дівчинка вже відчула, що таке війна. Тож без сліз згадувати ті страшні події не може: «Це сильний, нестерпний біль, тому що це страшно, коли кожен день обстрілюють і ти не можеш заснути...».

До Чернігова Софія потрапила завдяки футболу.

– Коли у нас почалася війна, мені зателефонував мій тренер і запропонував приїхати пограти в футбол. Я погодилась. Але вдома залишилися тато, бабуся, хресна...

– Що тебе вразило найбільше на цій виставці? – цікавимося у неї.

– Те, що батьки загиблих воїнів віддали їхні особисті речі. Мені здається, я б ніколи не змогла віддати, тому що це, можливо, останнє, що від них залишилося. Мене це дуже здивувало. Я думаю, ця страшна війна закінчиться тоді, коли всі будуть думати тільки про хороше».

Учні Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою теж вважають, що цей військовий конфлікт має нарешті закінчитися. І Росія, і Україна повинні жити, як жили раніше.

Такої ж думки Дмитро Мазур, Максим Фесюн, Кирило Глум.

Про якнайшвидше розв'язання цієї неоголошеної війни мріють і студенти педагогічного ліцею для обдарованої сільської молоді.

А старшокласники Новгород-Сіверської гімназії назвали свій флеш-моб «Ми – молодь України». А молодь України мріє про мир на землі.

Обласний Палац дітей та юнацтва, інформаційна агенція «Крила»

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"