ІСТОРІЯ
Миттєвості минулого
Під такою назвою в приміщенні Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» відкрили тематичну виставку, присвячену 50-річчю наукової діяльності установи. В експозиції представлені унікальні артефакти, знайдені під час археологічних експедицій. Серед них: будівельні матеріали різних часів, предмети побуту та особистого благочестя. Вчені вперше презентували широкому загалу фотографії з їхніх багаторічних експедицій. Кажуть, це також своєрідний науковий літопис.
Замість сухої мови фактів – речі з древньою історією. В приміщенні Чернігівського колегіуму науковці презентували низку артефактів, знайдених ними на території та поблизу древніх храмових комплексів Чернігова. Серед найбільш цікавих презентованих знахідок – прикраси, посуд, фрагменти друкарського кліше, що засвідчують діяльність давньоруської типографії. А ще… олов’яний штоф, виготовлений чернігівськими різьбярами у монастирській друкарні, та будівельна кельма, якій понад тисячу років. Усі ці речі, за словами науковців, дають змогу скласти уявлення про життя та побут наших предків.
Завідувач відділом наукових досліджень печер та пам'яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Володимир Руденок – один із небагатьох дослідників, якому пощастило відкрити древні таємниці Троїцько-Іллінського монастиря та Антонієвих печер. З середини 80-х років минулого століття він – незмінний куратор розкопок навколо комплексу. За словами Володимира Руденка, за цей період тут було виявлено печерний храм-усипальницю, низку підземних споруд різного призначення, залишки наземної житлової забудови давньоруського та пізньосередньовічного часу.
Найбільшим науковим відкриттям стало відкопане археологами приміщення, в якому деякий час, починаючи з другої половини XVII століття, була розташована друкарня Троїцько-Іллінського монастиря, а також виробничий комплекс ХІІ століття – печі для випалювання плінфи.
За даними, що на кінець дев’яностих мали науковці, друкарня, яку Лазар Баранович переніс із Новгорода-Сіверського до Чернігова, розташовувалася у будівлі східних воріт до монастиря. Та під час розкопок вчені виявили протилежне – будівлю знайшли із західного боку. Коли археологи розкопали споруду, то спочатку подумали, що то будинок настоятеля. А потім пішли специфічні знахідки.
«Під час археологічних розкопок на терасі з західного боку Іллінської церкви вдалося натрапити на залишки печі. До певного моменту ми гадали, що це будинок настоятеля, – каже Володимир Руденок. – Однак у 2001 році під час великих археологічних розкопок була розкрита практично вся площа тераси, і з'ясувалося, що тут наприкінці XVII – початку XVIII століть розташовувався великий будинок. У ньому і була розміщена друкарня, аж доки для неї не звели нову будівлю».
На місці церковної типографії науковці виявили друкарські кліше, інструменти, пристосування. Окрім того, вчені розкопали комплекс для лиття літер.
«Під час розкопок біля будівлі, де розташовувалася типографія, було виявлено комплекс для лиття літер, котрий складався з чотирьох печей», – додає науковий співробітник «Чернігова стародавнього».
Втім, найдивовижніша знахідка на цьому об’єкті аж ніяк не стосувалася друкарства, але вкотре стверджувала, що чернігівці були не лише творчими, а й вельми працелюбними.
«Це олов’яний штоф, котрий, на нашу думку, у вільний від роботи оформили різьбярі, які виготовляли кліше для типографії, – припускає Володимир Руденок. – Це професійна робота і водночас унікальний предмет».
За словами куратора виставки Тетяни Новик, кожна річ має власну історію, бо ж кожен зі знайдених науковцями предметів колись мав власника і розділив із ним його долю, ставши німим свідком багатьох історичних подій.
«Ще одним унікальним експонатом виставки є кельма, яку знайшли у фундаменті Спасо-Преображенського собору, – каже Тетяна Новик. – Це унікальний випадок при дослідженні архітектурних пам’яток. Такого більше немає ніде».
Незважаючи на порівняно невеликий вік, цінними в експозиції є не лише горщики, кельми, черепки та прикраси.
«Ми вперше для широкого загалу презентували фотографії з наукових експедицій, – говорить Тетяна Новик. – Це – літопис наших експедицій, бо ж, на нашу думку, цікаві не лише самі речі, але і процес їх знахідки».
Глечики, плінфа, прикраси, штоф, кельма і навіть фотографії – всі ці речі є хронікою безлічі подій, що застигли в своїй історичній миті. Науковці ж, дістаючи з шарів землі ці крихти епох, знову повертають до життя забуті миттєвості. Миттєвості минулого, ознайомитися з якими можна буде до кінця лютого.
Віталій НАЗАРЕНКО, фото Володимира КОВАЛЯ
