Медична реформа запрацює лише в 2020 році

Минулого тижня депутати Верховної Ради дали старт медичній реформі в Україні, остаточно ухваливши закон «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» (№6327). Це означає, що вже з наступного року пацієнти та лікарі матимуть нові стосунки з системою охорони здоров’я. Та чи стануть якіснішими медичні послуги для пересічного українця і скільки потрібно буде за них заплатити, поки що достовірно невідомо. Зрозуміло лише те, що потрібно довго працювати, аби втілити цю реформу в життя. Тож які зміни на нас чекають – коротко і про головне розповіли чернігівські лікарі.

Шлях до ухвалення медреформи (№6327) був доволі довгим і важким. У першому читанні депутати ухвалили її ще 8 червня 2017 року, проте вже тоді законопроект зустрів великий спротив. Врешті-решт 19 жовтня депутати 240 голосами ухвалили медреформу. Головним плюсом нового закону лікарі вважають те, що з нього було вилучено положення про співоплату за медичні послуги. Адже попередній текст законопроекту передбачав модель співоплат в розмірі 20% мінімальної зарплати в госпіталі та 1,5% мінімальної зарплати на рівні амбулаторного лікування. В результаті правок закон передбачає тільки ті послуги, які держава покриває на 100%, і послуги, які пацієнт оплачує повністю зі своєї кишені. Першою реформуватиметься первинна ланка. Зміни торкнуться її вже з 1 січня наступного року.

«Це революційне для нас. Для цивілізованого світу нічого нового тут немає, але для пострадянської України це важливий крок вперед, – говорить головний лікар обласного протитуберкульозного диспансеру, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я облради Микола Дейкун. – Реформи завжди потребують вкладення грошей. Передбачено, що держава виділить авансом деякі кошти лікарням для покращення матеріальної бази. Далі робота буде за медичними закладами. Прийняття цього закону є тільки початком. Вся основна робота попереду. І саме її потрібно зробити якісно, аби реформа запрацювала».

 

Гроші для людей, а не для ліжко-місць

«Зараз держава перераховує кошти на рахунок медичного закладу загалом на ліжкомісця, і неважливо - скористаєтесь ви цим місцем чи ні, – пояснює керівник Чернігівського обласного управління охорони здоров’я Петро Гармаш. – Гроші проплачені, а за що – невідомо: за які послуги, за які ліки. За новим законом гроші перераховуватимуться саме за конкретну надану послугу, конкретному пацієнту. Ці гроші розподілятиме Національна служба здоров’я України, а до неї кошти надходитимуть із Держказначейства. На кожного українця держава виділяє 370 гривень на рік. Це послуги лікаря і медикаменти. Тож не лише лікарі, а й самі медзаклади будуть зацікавлені, щоб у них було більше пацієнтів, і конкуруватимуть між собою. Звичайно, якщо порівняти з країнами Європи, де ця сума становить 1800, 2000 доларів на рік, 370 гривень – це ніщо. Але потрібно з чогось починати».

 

Що увійде в безкоштовний пакет послуг?

Які ж безкоштовні послуги надаватимуть сімейні лікарі та педіатри у первинній ланці? Це невідкладна медична допомога, лікування у терапевта, імунопрофілактика, спостереження за вагітністю, оформлення рецептів, довідок та листів непрацездатності, допомога дітям до 16 років, допомога при пологах та направлення до вузького фахівця, якщо його послуга виявиться в «безкоштовному» пакеті. Крім того, для пацієнтів безкоштовними залишаться загальний аналіз крові, аналіз крові на глюкозу, на загальний холестерин, загальний аналіз сечі.

«Перелік послуг переглядатимуть щороку, і він буде збільшуватися або ж зменшуватися, – продовжує Петро Гармаш. – Все буде залежати від передбачених у бюджеті коштів. Безоплатними є препарати за програмою «Доступні ліки», яка вже діє. Вони видаються хворим на цукровий діабет, бронхіальну астму та гіпертонічні хвороби. Всі інші препарати доведеться купувати за власні кошти».

Найцікавіші новації починаються на другому та третьому рівні надання медичних послуг, де діють вузькопрофільні лікарі і де проводять складні обстеження та операції. Адже саме на цьому етапі почне діяти платна медицина. Натомість автори реформи стверджують, що нові правила на цьому рівні почнуть діяти лише з 2020 року і пацієнтам не доведеться самостійно платити за всі операції. Та які з цих послуг зможе взяти на себе держава, ще невідомо.

 

Електронні картки

Зміни торкнуться і карток пацієнтів, і документообігу загалом. Паперових карток у вигляді зошитів з результатами аналізів, направлень та діагнозом лікаря більше не буде. Їх перенесуть до єдиної електронної бази E-Health. Саме там буде записано, які послуги, яким спеціалістом вам були надані, які медикаменти і яке лікування призначено і які воно дало результати. Однак паперовий документообіг зникне не відразу, а поступово.

«Щоб вести достовірний підрахунок за послугами та рецептами, МОЗ впроваджує електронну систему охорони здоров’я E-Health. На першому етапі система збиратиме статистичні дані про лікування пацієнтів, які будуть фіксувати надані їм послуги, які будуть оплачуватися з бюджету – говорить Петро Гармаш. – Поки що вона працює в тестовому режимі».

 

Лікарні стануть комунальними підприємствами

Всі медзаклади мають перейти на договірну основу з пацієнтами.

«Кошти підуть за пацієнтом і пацієнт вирішуватиме, де йому лікуватися. Тобто вноситься елемент здорової конкуренції, – каже головний лікар Чернігівської обласної лікарні Андрій Жиденко. – Якщо заклад працює над покращенням надання медичної допомоги – це і обладнання, це і рівень кваліфікації співробітників – значить, цей заклад буде працювати і надавати медичну допомогу. Якщо ж заклад не справляється і до нього не хочуть іти пацієнти, то це його проблема».

Тепер держава виділятиме кошти на кожного пацієнта. Фактично це змушуватиме лікарів підвищувати кваліфікацію та конкурувати. Якщо у лікаря буде менше пацієнтів, його зарплата буде меншою.

«Це стимул для лікарів підвищувати свій кваліфікаційний рівень, – вважає Петро Гармаш. – Та й для лікарні також. Адже це не означає, що всі непопулярні заклади закриються. Потрібно подумати, які медичні послуги надавати, в якому напрямку розвиватися».

 

Лікаря обиратимемо самі

Сімейного лікаря, терапевта та педіатра, потрібно буде обирати не за місцем реєстрації, а за особистими вподобаннями, незалежно від того, в якій установі працює цей спеціаліст: державній, комунальній чи має приватну практику. З ним ви укладатимете письмову угоду про те, що хочете лікуватися саме у нього. Укладаючи договори, лікар закріплює пацієнтів за собою. Відмовити в укладанні договору спеціаліст вам не зможе, єдиний виняток – якщо в нього вже є понад 2 тисячі пацієнтів.

«Від 1 січня 2018 року має запрацювати медична реформа на первинній ланці, але не потрібно зараз бігти підписувати договори, – розповів Петро Гармаш – Адже ще немає типового договору, є тільки проект. Коли його приймуть, можна буде укладати договори. Але бажано вже зараз розпитувати про лікарів і робити вибір».

 

Що буде з сільською медициною?

І якщо з міським населенням більш-менш зрозуміло, то що буде з сільськими жителями? Адже у них по суті немає ніякої змоги вибирати лікаря, більш того – часто в селі навіть немає свого фельдшера. То що потрібно буде робити їм? Куди їхати, кого просити про допомогу? У верхах запевняють, що і про це подбали. Пацієнтів в селах консультуватимуть дистанційно, назвали це «телемедициною». Згідно з новим законом сільські медустанови забезпечать міні-лабораторіями, портативними діагностичними пристроями і рентген-апаратами. Там же будуть фельдшери, які проведуть діагностику, але якщо не зможуть поставити діагноз, то отримають консультацію більш кваліфікованого лікаря в онлайн-режимі. Саме під цю інновацію планується закупити комп’ютери і підключити 4G-інтернет в кожному ФАПі. В умовах, коли Інтернет далеко не в кожному селі доступний, а подекуди навіть мобільний не ловить, таке нововведення здається малореальним.

Марія ПУЧИНЕЦЬ, фото автора

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"