Людмила Ткаченко: «На початку року ми думали, як вижити, і навіть не мріяли, що нам вдасться реалізувати проекти розвитку»
Найбільша за розміром серед громад Чернігівщини прикордонна Новгород-Сіверська територіальна громада реалізовує три потужні проекти розвитку. Приклад цієї (новоутвореної) громади доводить, що головне – не наявність достатньої кількості фінансів, а наявність бажання змін та команди професіоналів. Саме професійна командна робота дозволила залучити в громаду багатомільйонні інвестиції – це і державні кошти, і американські гранти і, в тому числі, рекордні 13 мільйонів гривень Європейського Союзу для будівництва набережної. У міській раді сподіваються, що невдовзі музей «Слово о полку Ігоревім» отримає статус національного, і вже наступного року почнуться роботи з реконструкції унікальних пам’яток архітектури – арки та торгових рядів. Як цей рік прожила молода громада і з чим планує розпочати наступний – наша розмова з її головою Людмилою Ткаченко.
– Людмило Миколаївно, нещодавно у парламенті звучала назва міста Новгород-Сіверський, і не просто звучала, а за неї голосували.
– Саме так! Справа в тому, що ми звернулися до нардепа по нашому округу Максима Зуєва з проханням посприяти наданню музею «Слово о полку Ігоревім» статусу національного. Це єдиний музей такого роду в Україні – він унікальний тим, що створювався з метою популяризації твору. Коли ж почали вивчати «Слово о полку Ігоревім», твір розійшовся по всьому світу. Сьогодні ми говоримо не лише про приміщення музею, це – цілісний майновий комплекс: мур, торгові ряди, арка.
Ці об’єкти унікальні не лише для України, вони є унікальними як світова культурна спадщина, адже з-поміж різних куточків нашої країни торгові ряди є тільки у нас, а арки взагалі є лише в п’яти країнах світу. Що дасть Новгороду-Сіверському статус національного музею? Найголовніше – це можливість отримання прямого державного фінансування. Державне фінансування – це можливість змінити наше обличчя – відреставрувати ту ж арку, ті ж торгові ряди. Наразі він перебуває на балансі в облраді, оскільки з фінансами там скрутно, то ні ремонту, ні реставрації ніхто не надавав уваги. Коли до нас приїжджають туристи, то часто розуміють, що місто не має відношення до стану пам’яток. До обласної ради ми, нагадаю, зверталися з тим, щоб передати музей місту, але нам відмовили, а витрачати кошти на те, що не стоїть у нас на балансі, ми не можемо.Отож я вдячна Максиму Зуєву, який зареєстрував і подав Звернення до Президента України, парламент його підтримав, тож чекаємо тільки відповідного Указу Президента.
– Востаннє ми спілкувались із Вами щодо капітального ремонту центральної площі. Що там планується?
Площа Князя Ігоря нині виглядає так
– За втілення цього проекту відповідає Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА. Коли ще головою ОДА була Анна Коваленко, то я звернулась до неї з проханням допомогти. Нас підтримали у Києві, держава дала 4 мільйони гривень, ще 1,5 мільйони гривень співфінансує громада. Згідно проекту, на площі Князя Ігоря будуть знімати старе асфальтне покриття і покладуть нове. Тут буде сучасне коло, поділене на зелену зону та бруківку. Вже є рішення виконкому щодо того, що існуюча парковка під АТБ буде заборонена. На її місці буде пішохідна зона, а увесь тротуар буде викладено плиткою.
Початок робіт на площі Князя Ігоря
– Які ще інфраструктурні проекти плануєте реалізувати?
– Це найбільший інвестиційний проект Новгород-Сіверської громади за останні десятиліття – це реконструкція набережної. Проект спрямований на підвищення туристичної привабливості міста. Реконструкція розрахована на два роки – 2021-22 роки. Одразу наголошу, що набережну реконструюють за кошти Європейського Союзу. Нам вдалося виграти конкурс проектів, зайнявши третє місце в Україні. Дехто з людей обурюється тим, що міська рада виділила кошти на Набережну, а не на дороги. Це не наші гроші, це європейські кошти. Нам пощастило виграти ці гроші. 13 мільйонів, ну як було не скористатись?
Такий вигляд матиме набережна
– Що там буде?
– Буде один кілометр дороги, збудованої з нуля. Ця дорога з’єднає дві вулиці, і до Набережної можна буде під’їхати асфальтом. Вздовж кілометра дроги побудують тротуари, лавочки, велосипедну доріжку, ліхтарі. Буде парковка для автомобілів та еко-парковка, благоустроять пляж. До кінця поточного року підрядник повинен укрити набережну асфальтом, а наступного року встановити на ній 35 LED-ліхтарів, побудувати на пляжі дитячий та спортивний майданчики.
Початок реконструкції набережної
– Людмило Миколаївно, на початку року Ви говорили про те, що цей бюджет буде бюджетом виживання, а натомість бачимо, що громада не просто вижила, а й активно розвивається. Як Ви оцінюєте рік, що минає?
– Рік був нелегким. Важким, але, відверто кажучи, я дійсно навіть не розраховувала на те, що нам цього року вдасться реалізувати якісь проекти розвитку. На початку року ми думали, як нам вижити. Перш за все нам треба було прожити цей рік однією великою громадою, реорганізувати сільські ради, утворити та налагодити роботу старостинських округів. Цього всього не було. Тим не менше, у нас все вийшло. У цьому році парк комунальної техніки поповниться сміттєвозом, і, що важливо, знову-таки не коштом громади, а завдяки участі в американській програмі «DOBRE». Єдина умова: вони дають нам сміттєвоз, а ми купуємо за 700 тисяч в комунальне господарство трактор.
– Як увійшли в опалювальний сезон?
– Ми були однією з перших громад в Чернігівській області, які уклали договори з «Нафтогазом», тож в опалювальний сезон ми зайшли з газом по 16,50 гривень за кубометр. Та навіть за такою ціною до кінця року нам треба додатково закласти 6 мільйонів гривень. Половину з цих коштів ми вже виділили. На перспективу, у нас немає іншого вибору як переходити на альтернативу, але і відмовлятись повністю від газу ми не будемо. Зараз у нас два навчальні заклади переведені на тверде паливо, міську раду теж переводимо. В Уряді виникла дуже хороша ідея – там пропонують співфінансування при переході на альтернативу – 60 відсотків витрат бере на себе держава, а 40 відсотків – громада. Ми вже почали рух в цьому напрямку.
Наразі є шість закладів, які необхідно перевести на альтернативу. Для того, щоб перевести громаду на альтернативне паливо, потрібно 30 мільйонів гривень. Газ, наголошу ще раз, ми відрізати не будемо. Зараз на ринку дефіцит твердого палива у зв’язку з ажіотажем, тому може так трапитись, що необхідну кількість ми не зможемо закупити. Наразі на опалення не вистачає 3 мільйони. Ми сподіваємось, що кошти ці в кінці року надійдуть як плата за землю від аграріїв.
– Чи вже є плани на наступний рік?
– Якраз готуємось до прийняття бюджету 2022 року, тому вже можна говорити про плани. Це обов’язково благоустрій площі перед будинком культури з фонтаном. Є такий варіант, що в нас з’являться меценати, які допоможуть нам з благоустроєм. Ми залишаємо соціальні автобуси, бо це важливо для сільського населення. До цього часу проїзний квиток коштував 10 гривень, а решту брав на себе міський бюджет. Зараз у зв’язку з підняттям ціни на паливо-мастильні матеріали, ціну доведеться дещо скорегувати. Соціальний автобус обходиться громаді в один мільйон на рік, але це важливо для сільського населення, до того ж наша громада має протяжність 100 кілометрів в один бік. Ми порахували, що за пільговиків міський бюджет все одно повинен сплачувати, тож виходить один на один, а так мають можливість за низькими цінами їздити всі.
Наступного року плануємо зайнятись водонапірними вежами. Зараз на них ми встановили автоматику. В цьому році проводимо своєрідний експеримент, замінивши іржаву металеву вежу на пластикову. Побачимо, як вона перезимує. Якщо все буде гаразд, то всі старі іржаві вежі будуть замінені. На наступний рік також закладаємо в бюджет 10 мільйонів гривень на ремонт тротуарів. Їх у місті практично немає.
– А як щодо сільських територій?
– Благоустрій сільських населених пунктів буде проводитись за рахунок соціальних угод. Ми плануємо їх підняти наступного року з 60 гривень за гектар (це один із найменших показників по області) до 100 гривень за один гектар. Склалося так, що деякі з аграріїв, маючи соціальні угоди, взагалі нічого не платять. Це також треба брати до уваги та контролювати, бо це – розвиток територій. Загалом же хочу сказати, що цей рік ми прожили однією дружною громадою, налагодили механізм, а далі – тільки розвиток!
Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора
