Ляшко довів: кидатись на людей з вилами – то і є виконання депутатських обов’язків
Але не здумайте його метод застосувати проти нього самого. Бо тоді правоохоронці розцінять такий вчинок як величезний злочин ледь не проти всього суспільства. А лікарі можуть ще й діагноз невтішний поставити: не сповна розуму.
Чому існують два різні судження стосовно одного протизаконного вчинку? Бо в Україні є недоторкані депутати на зразок Ляшка, яким усе дозволено, і ми - смертні виборці, яким дозволено лише те, що Ляшки дозволять. Якщо хоч на хвилинку забудемо про це – лихо звалимо на свою голову. Он депутат обласної ради Арсен Дідур кинувся без дозволу недоторканих захищати людей від нападу Ляшка з вилами, то тепер мусить давати пояснення правоохоронним органам – проти нього порушена кримінальна справа за … перешкоджання депутатської діяльності. Знайдіть у світі ще хоч одну державу, де напад на людей з вилами в руках вважається депутатською діяльністю? Хоча чи варто тут дивуватись, коли в Україні багато що не так, як у нормальних людей.
Ще обласному депутату висувають звинувачення в нанесенні тілесних ушкоджень «недоторканому» - посмів узяти його за ніжні рученята, які перед президією обласної ради вилами розмахували.
У народі помічено, що дурний приклад має особливу властивість наслідування. Тобто не дочекавшись виконання передвиборчих обіцянок обманутий виборець може підняти вила і проти самих Ляшків? І візьме тоді їх не за «біленькі рученята», а за «чорну горлянку». До тог ж, тут теж є повчальний приклад: згадаймо, як комуніст Мартенюк схватив за горло радикала Ляшка і повалив його на парламентські стільці. Той з переляку забув навіть поскаржитись на кривдника. Правда то «недоторканий» напав на іншого «недоторканого». А що їм можна, то іншим «зась». Бо вини так вирішили…А ми таких їх любимо і обираємо… Потім маємо те, що маємо, як сказав перший президент України.
