Інтимна сповідь «Мелодії душі моєї»

Вперше в Бобровиці відбувся творчий вечір під назвою «Мелодія душі моєї». На одній сцені зібралися поети і композитори з усього району. Хтось із них вже пише півстоліття, хтось тільки нещодавно взяв до рук перо. Та цього вечора всі виступали на рівних, адже не було в залі вибагливого і критичного журі. Тільки глядачі, які підтримували аматорів бурхливими оваціями. Це був вечір-імпровізація, інтимна сповідь кожного учасника.

Загалом, Бобровицька земля славиться видатними і талановитими людьми, які прославили рідний край далеко за його межами. Це і Павло Тичина, і Анатолій Погрібний, Дмитро Головко і Петро Кононенко, Іван Сидоренко і Василь Костюк... Цей список можна ще продовжувати, але вечір цієї п’ятниці був присвячений новим зіркам, які достойно засяяли на творчому небосхилі. Ініціатор свята – талановита викладачка школи мистецтв Зінаїда Гузєй. Людина, яке все своє життя присвятила служінню музиці. На жаль, за станом здоров’я жінка не змогла бути присутньою на святі. Та вся атмосфера зали була пронизана її незрівнянними композиціями.

Приємно, що на сцені поруч із досвідченими талантами глядачі побачили юні обдарування. Вразило й те, що і школярка Оля Шило, і студентка Анастасія Кушнірова декламували свої глибокі вірші про нашу спільну біду – неоголошену війну, яка безжально забирає татусів, братів, синів...

На ліричний настрій надихнула ведучу свята Марію Герасименко золота осінь. Тож свої поетичні рядки, яких вже, до речі, накопичилося на повноцінну збірку, вона з радістю подарувала глядачам.

Вірші свого батька Олександра Росинського донесла до людей Тетяна Ющенко. Вперше перед глядачами виступила добре відома в області своїми поезіями і нарисами журналістка Світлана Скрипка. 50 років (!) свого життя вона присвятила журналістиці. Попри поважний вік Світлана Валентинівна своєю невтомною працею й досі примножує славу та духовний потенціал міста й краю.

Кілька пісень на слова поетеси Тетяни Череп-Пероганич, яка народилася в селі Стара Басань і більшу частину свого життя провела на Бобровиччині, прозвучали з вуст чудових виконавців Інни Ярмоленко та Людмили Костенко. Музика, до речі, теж написана місцевими композиторами – Зінаїдою Гузєй та Катериною Калініченко.

Не лишили поза увагою і нашого колегу Григорія Войтка, який свого часу став першим тележурналістом району, а нині – постійний дописувач газети «Чернігівщина». Його роман «Безбатченки» читають не лише в Україні, а й за її межами. Григорій Андрійович пообіцяв присутнім в залі, що «далі буде...».

Усміхнутися кожного присутнього змусили сатиричні вірші Григорія Лишка. Публіка оживилася і навіть почала вносити власні «замовлення» на улюблені твори поета.

Викладач школи мистецтв Людмила Епік подарувала присутнім глибоку музичну композицію, а зразковий хореографічний колектив «Спалах» під керівництвом Людмили Моцак своїм номером «Відгук Майдану» змусив глядачів дістати хустинки зі своїх кишень. Автор та виконавець Артем Бодня доторкнувся своєю піснею до найвіддаленішої струни в душі.

Словом, емоції цього вечора вирували різні. Жоден номер не залишав глядачів байдужими. А насамкінець публіка просто вибухнула шквалом аплодисментів, побачивши улюблений гурт кожного бобровичанина – «Кросворд 22». Цього вечора квартет, у якого музика – це перше, друге, третє «блюдо», вийшов на сцену, аби відновити діалог з улюбленим глядачем. Коли ці чоловіки починали свою музичну кар’єру, їм було по 22. Нині у декого вже й онуки є, та запал і драйв лишилися тими ж.

Творчий вечір «Мелодія душі моєї» має всі шанси стати традиційним, адже гордо довів, що і в невеликих містах вирує життя і народжуються найкращі поетичні рядки та музичні композиції!

Сніжана БОЖОК, фото автора

 

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"