Якби вождям у кров улити
По краплі совісті й вини –
Як важко стало їм би жити,
Ох як би мучились вони?
Григорій Лишко.
Хто перший у черзі на передову: працівники військкоматів чи нардепи і політики?
Голова Чернігівської обласної ради Микола Звєрєв особисто побував у зоні АТО і довідався там про випадки призову в армію запасників з відкритою формою туберкульозу і діабетиків. 
Тоді він і озвучив через ЗМІ свою пропозицію: відправити на передову працівників військкоматів.
Такий заклик сподобався багатьом співвітчизникам, передусім тим, з родини яких сини чи батько призвані в «гарячу точку». Але до цієї пропозиції напрошується продовження.
Оті «проколи» з хворими в армії, більше всього, недогледіли при першій мобілізації, коли цю роботу проводили, по суті, планомірно знищені районні військкомати. 
Для прикладу візьму Бобровицько-Носівський об’єднаний військкомат, штат якого скоротили були до військового комісара і трьох цивільних працівників. На території двох районів проживає біля ста тисяч населення. Скільки військовозобов’язаних – таємниця, але неважко приблизно вирахувати, і вийде чимала кількість … на одного підполковника. Правда, і при першій мобілізації тут, на щастя, не допустили грубих промахів. Та супроводжується інша проблема - як підготовлені були запасники, навчанням яких практично не займалися «урізані» військкомати?
Коли тупо розвалювали ці головні мобілізаційні військові органи, а з ними «під сучок» рубали армію, не чутно було ні від нардепів, ні від «зіркових» політиків такого лементу, що тепер чуємо.
То чому б не мобілізувати на передову анти терористичної операції передусім тих, за чиєю участю та з чиєї мовчазної згоди розвалювалася армія? З них можна було б сформувати добрячу дивізію, і битись вони навчені в стінах Верховної Ради та інших органів влади. А з військкоматів хіба що батальйон «нашкребуть»…
