Громади почали отримувати земельні ділянки
Одинадцять об’єднаних територіальних громад Чернігівщини отримали право розпоряджатися землями державної власності, розташованими за межами населених пунктів територій ОТГ. І ось 6 червня представники управління Держгеокадастру вручили головам цих громад акти про передачу земельних ділянок державної власності в комунальну власність. Загальна площа землі, яку передали громадам – понад 23 тисячі гектарів на території восьми районів області.
Ще 31 січня цього року Уряд прийняв розпорядження, відповідно до якого Держгеокадастр має передати землі державної власності за межами населених пунктів у комунальну власність об’єднаних територіальних громад до кінця 2018 року. Відповідно до цього розпорядження, в Україні вже з 1 лютого розпочато передачу з державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад земельних ділянок сільськогосподарського призначення за винятком тих ділянок, які не можуть бути передані в комунальну власність.
На Чернігівщині в лютому між Головним управлінням Держгеокадастру в області та об’єднаними територіальними громадами підписані меморандуми про співпрацю. І вже є перші результати цієї співпраці: з державної власності в комунальну власність Батуринської, Варвинської, Височанської, Іванівської, Линовицької, Макіївської, Олишівської, Остерської, Тупичівської, Плисківської та Мринської громад передано перші 1563 земельні ділянки.
«Передача сільськогосподарських земель у комунальну власність дає громадам змогу самостійно, прозоро і, сподіваюся, ефективно розпоряджатися її ж ресурсом, – сказав голова обласної державної адміністрації Валерій Куліч. – Відтепер орендна плата за землю перебуватиме в управлінні місцевих громад – від встановлення її розміру до розпорядження отриманими коштами. Це – вагоме джерело наповнення місцевих бюджетів і потужний інструмент для подальшого впевненого і динамічного розвитку громад Чернігівщини. Це логічний і закономірний крок. Кожна об'єднана громада має вільно розпоряджатися тим, що їй належить. Зараз відбувається інвентаризація земель по кожній громаді. До кінця року процедура передачі земель громадам, безумовно, завершиться, і кожна об'єднана громада зможе вільно розпоряджатися тим, що їй належить».
Досі землями поза межами населених пунктів керував Держгеокадастр, а об’єднані територіальні громади були повністю усунені від розпорядження такими земельними ресурсами державної власності. Очільники громад кажуть, що земельна децентралізація дасть ОТГ можливість реалізовувати свої рішення на всій території. Адже без землі робити просторове планування для інвестиційних проектів неможливо. Та й орендна плата за землю – чи не найбільший пункт доходів усіх громад. Також додатковий дохід мають створити державні землі, які перебувають у запасі. Багато з них обробляється в тіні без жодних документів. Зі свого боку громади пояснюють важливість ухвалення закону тим, що земля – основа їхнього розвитку. Без землі неможливо виробити стратегію, забезпечити планування простору та залучити інвесторів.
«Раніше жодних погоджень із сільрадою не було. Подекуди ми навіть не знали, хто і на яких умовах брав в оренду ці землі, – каже голова Олишівської об’єднаної територіальної громади Олександр Малець. – Сподіваюся, що тепер все зміниться і ми самі будемо ними розпоряджатися, диктувати свої умови оренди. Земля – це один із способів завести до своєї громади нових інвесторів. Ну і, звичайно, додаткове джерело наповнення бюджету громади».
Чи зможуть розпоряджатися?
Незважаючи на весь позитив земельної децентралізації, є й інший бік медалі. Адже більшість земельних ділянок, які отримають громади від Держгеокадастру, вже передані в оренду. Земля вважатиметься комунальною, але реально громада не зможе нею розпоряджатися, поки не закінчиться строк оренди (як правило, десятки років, – Авт.).
Також одним із основних є той факт, що коли земля буде передана в руки громад, то знизиться корупційна складова. Громада зможе самостійно розпоряджатися землею, зокрема, змінювати цільове призначення приватних ділянок, розташованих у межах населеного пункту та в межах ОТГ, або впроваджувати плани розвитку територій, вирішувати, де саме розташовуватимуться промислові, сільськогосподарські, інфраструктурні та рекреаційні об'єкти. І ці рішення про зміни будуть прийматися не однією людиною, а колегіально, депутатами громади. Та й тут наші реалії вносять суттєві корективи, бо постає ще й питання: інтереси якої політичної сили керівництво громади буде відстоювати. Чи виключно інтереси жителів громади? Добре було б, якби тільки так.
Марія ПУЧИНЕЦЬ
