Дні передплатника у містах над Десною

У мальовничій Сосниці та стародавньому Чернігові відбулися дні передплатника. У них взяла участь і редакція газети «Чернігівщина». Спілкування з читачами, як завжди, було щирим і відвертим.

8 червня традиційний День передплатника провели в Сосниці. Багатолюдно було біля  місцевого відділення зв’язку. Заздалегідь попереджені сосничани не проґавили нагоди передплатити улюблені видання та взяти участь у безпрограшній лотереї від «Чернігівщини».

Першою, хто передплатив наш тижневик, була наша постійна читачка Любов Тец. Приїхала на базар і заразом – на поштове відділення.

«Ми з дідом дуже любимо читати, – розповідає пані Люба. – Обоє на пенсії, господарства великого не тримаємо, одні лишень кури. Тож і читати є час. Виписуємо одразу декілька видань. У кожного своє улюблене. Я, наприклад, люблю «Чернігівщину». Все тут мені цікаво. Та й найболючіші для людей питання висвітлюєте. Як субсидію оформити, що з пенсіями нашими буде… Оце як тільки четвер, з самого ранку чекаємо на свої газети. Листоноша тільки принесе, відразу сідаємо читати».

Наталія Кисель вперше передплатила наше видання.

«Я за спеціальністю медик, та декілька років працюю в аптеці, – каже пані Наталія. – Чоловік працює в Чернігові, діти з онуками також там живуть. Тож мені дуже часто доводиться кататися до міста. Завжди беру в дорогу газети. Передплачую відразу декілька, так інформації більше одержую».

11 червня провели День передплатника і в Чернігові. Цього разу представники редакцій та пошти розмістилися на Красній площі. Такий незвичний формат приурочили до презентації нових поштових машин. Незважаючи на спеку, люди прийшли передплатити улюблені видання на наступне півріччя і отримати призи. Одночасно мали змогу на власні очі побачити, як виготовляється справжнісінький папір.

Головний приз – керамічну каструлю – пощастило виграти листоноші Тамарі. Вперше передплатила нашу газету Любов Шолох, котра прийшла разом з внучкою Настею і виграла набір чарок. Пані Любов уже 12 років працює двірником. А ще вона – мати добровольця АТО, який побував у Дебальцевському котлі і, на щастя, повернувся додому.

«До роботи своєї звикла, – розповідає про себе пані Люба. – Та й до пенсії два роки вже лишилося. Влітку легше двірнику, а взимку сніг треба чистити – рано-вранці вставати.  Не кожен і витримає. Люблю читати газети, а особливо – розгадувати кросворди. Вони відволікають від проблем. Дуже допомагало мені це захоплення і в той час, коли син був в АТО. Він пройшов дві ротації, перший раз пішов добровольцем в 13-й Чернігівський батальйон. Потрапив у Дебальцевський котел і вийшов звідти живим. За це я вдячна Богу. Дуже тяжко передати словами, що довелося пережити нашій сім’ї. Особливо, коли по декілька днів не було дзвінків. Війна – це завжди страшно і важко. Тому хочеться, щоб вона скоріше закінчилася».

Марія ПУЧИНЕЦЬ, фото автора

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"