Дитячий садочок діє, але тільки… на папері
Доки Міністерство освіти України звітує про відкриття все нових і нових дошкільних закладів та збільшення в них місць для малечі, у селі Держанівка, що на Носівщині вже два роки поспіль не можуть відкрити такий омріяний дитячий садок. Точніше, його начебто й відкрили, навіть у районній газеті про це відзвітували, але дітвора й досі сидить удома або супроводжує батьків на роботу.
У Держанівці вже майже 25 років немає дитячого садочка. І хоча малечі в селі не так вже й багато, батьки весь час бідкаються: куди подіти дітвору в робочий день. Два роки тому родини, які виховують дошкільнят, а їх в селі 16, зібралися гуртом і пішли до сільського голови Надії Трухан, аби разом вирішити цю проблему. Після розмови одноголосно вирішили написати листа в район з проханням, щоб там дали дозвіл організувати при навчальному закладі дитячий садок. Адміністрація пішла назустріч. Почалося переобладнання частини школи під дошкільній заклад.
«Роботи зроблено чимало: поклеєні шпалери, замінена підлога, завезені необхідні меблі. Все це ми маємо з весни 2013 року, - розповідає директор школи Ніна Чорна. - Та, аби відкритися треба, щоб обов’язково була пральна машинка та плита на кухню для приготування обідів – цього немає. Ще й електропроводка не доведена до ладу. Треба її заземлити. Справа начебто за дрібницями, але рух вперед обмежений».
Два роки батьки в очікуванні раділи, що ось-ось їхні чада підуть до дитячого садочка і натхненно готуватимуться до школи. А напередодні 1 вересня нинішнього року отримали районну газету «Носівські вісті» з приємною звісткою, мовляв, дошкільній заклад готовий до роботи. Шістнадцятеро святково вдягнених малят, в супроводі своїх батьків, прийшли на урочисте відкриття і… опустивши руки – повернулися додому. Директор школи, яка була вражена таким повідомленням у газеті пояснила, що садочок ще не придатний до роботи.
«Я не знаю звідки наша районка взяла таку інформацію. У мене особисто ніхто нічого не питав. Мені дуже соромно було дивитися у розчаровані очі батьків і дітей. Хоча моєї провину тут немає. Але чомусь я мала звітувати за вигадану кимось нісенітницю», - обурюється Ніна Олексіївна.
«Як тільки я дізналася, що збираються відкривати садок у нашому селі, поїхала у центр зайнятості і стала на облік, - долучається до розмови матір двох дітей Оксана Трухан. - Дуже хотіла влаштуватися кухарем у дошкільну установу. Одразу про це і заявила. За кілька днів до оманливого відкриття дитячого садочка мені прийшов лист з центру зайнятості, щоб я приїхала за направленням на роботу. Я побігла до Ніни Олексіївни, а вона й каже, то неправда, ми не готові до відкриття. У мене в середині все охололо. Спочатку чекала, щоб сина меншого відправити в садок та він цього року вже в школу пішов. Тепер обіцяного працевлаштування чекаю».
Батьки бідкаються, мовляв, скільки можна плекати обіцянки. А деякі взагалі вже руки опустили.
«Хочеться, щоб дитина росла між дітьми, а не відлюдьком. Ми сільські люди не маємо можливості приділити багато уваги своїм чадам, бо роботи і на городі, і в господарстві вистачає. Але нікого це не хвилює. Вони собі відзвітували, що відкрили садочок і задоволені. Хай би хтось взяв і з області до нас приїхав та перевірив, як наші діти до дитячого садочку ходять, - обурюються у сільських родинах.
… А й справді. З екранів телевізорів тільки й чути про президентські ініціативи та про те, що дошкільне виховання є необхідним атрибутом для підготовки дитини до здобуття основної освіти. А на місцях буває зовсім інакше. Виявляється, не тільки гарні звіти можновладців бувають на папері, а й дитячі садочки. До речі, в інформаційно-освітній мережі України «Мої знання» офіційна статистика свідчить – Держанівський навчально-виховний комплекс"Загальноосвітній навчальний заклад та дошкільний навчальний заклад". Тож виходить, що й там не знають про 16 оманутих родин?
Сніжана БОЖОК, фото автора
