Чи додасть чужий дядя порядку нашій «хаті»?

Ви, мабуть, пам’ятаєте, шановні читачі, сцену з культової комедії «Бриллиантовая рука»: Надія Іванівна, потрясаючи жменею грошей, гнівно запитує: «Откуда?!» А Семен Семенович бурмоче: «Оттуда…»
Але то було кіно. А деякі сучасні дядечки, котрі справді отримали гроші «оттуда», люб’язно пропонують редакції «Чернігівщини» повідомити, як вони прийшли навести лад до обласного управління міліції – протестувати проти тортур в «органах».

Мова про те, як вкотре «мутять воду» (даруйте на слові) так звані «громадські» організації (ГО), ощасливлені грошовими подачками з фондів іноземних господарів.

Пікет відбувся 26 червня у затінку під липами навпроти управління МВС в області. «Працював» перед камерами кореспондентів Віктор Тарасов, керівник ГО «Чернігівський громадський комітет захисту прав людини». Гурт людей вийшов строкатий: Тарасов зміг зібрати… до десятка осіб, майже стільки ж було журналістів.

Учасники тримали плакати. Зокрема, з написом «Зупинемо тортури в Україні». Що вони хотіли цим сказати? Було б слово «зупинімо» – звучало б як заклик зупинити. Написали б «зупинимо» – то обіцянка зупинити. А що таке «зупинемо»? Ганьба, якщо сказати коротко. І ці люди прийшли наводити лад?

 

Тортури – то, звісно, погано…

Буває, міліцейська прес-служба в розповіді про розкритий той чи інший злочин пише щось на зразок: «зізнався під тиском неспростовних доказів». Читаю це і не знаю, як правильно розуміти. Які докази і з яким розмахом їх «демонстрували» підозрюваному?

А якщо серйозно, то коли в чомусь потрібно навести лад, слід звертатися до досвідченого професіонала. Не виключенням є і проблема мордувань в органах. Розв’язати її нам допоможе… товариш Сталін. Згадаймо його настанову: «Самым ценным и самым решающим капиталом являются люди, кадры. Надо понять, что при наших нынешних условиях кадры решают все».

Отже, якщо ми хочемо якісно іншого рівня роботи міліції, то потрібні такої ж високої якості кадри. Для цього має бути їх ретельних добір. А щоб для добору був вибір кандидатів, необхідні достойні зарплати.

 

…а судді – хто?

Але зовсім не того вимагають діячі, котрим підкинули грошенят «оттуда».

ГО «Чернігівський громадський комітет захисту прав людини» існує і діє на гранти міжнародних організацій. Слово «міжнародних» тут означає: не наших, чужих.

Наприклад, лише в одній організації – міжнародному фонді з благозвучною назвою «Відродження» у 2012 році Тарасову видали 120600 гривень. У 2011 році очолювана ним нечисленна ГО отримала з того ж фонду Джорджа Сороса… 134800 гривень.

До речі, й день проведення згаданого пікету 26 червня – це встановлений ООН «Міжнародний день на підтримку жертв катувань». «Міжнародний» – знову ж таки, значить, не наш.

 

Навіщо це?

Що потрібно Віктору Тарасову? Невже припинити тортури в органах слідства і, таким чином, додати порядку на Чернігівщині? Чи, може, і надалі для такої діяльності отримувати гроші? Покричати, плакати показати і… написати запит на черговий грант «оттуда»?

А що насправді потрібно за ті гроші угорському єврею (вибачте, антисемітизму тут немає. –Ред.) Соросу, майже 83-річному массону (про що всі знають. – Ред.) те достеменно відомо в дуже й дуже вузьких колах. Але ні за що не повірю, що це є бажанням нам допомогти навести лад в нашій державі.

Між іншим, поліграф (у народі кажуть «детектор брехні») можна придбати у Києві за ціною від 32 до 73 тисяч гривень. Датчики підключай – і мордувати нікого не треба. Але хіба дають з фондів Сороса гроші на таке обладнання для міліції?

P.S. Можна б ігнорувати черговий епізод діяльності так званих «грантожерів». Але озирнімося довкола, панове. Непоодинокі в нашій «хаті» схожі «локальні» приклади. І суми грошей, отримані за створення видимості діяльності, більш значні й не звідкілясь «оттуда»...

Сергій СТУК

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"