Афера на 40 мільйонів!
25 відсотків зверху
Цинізму керівництва Прилуцької міської лікарні немає меж: тут заробляють на найдорожчому – здоров’ї пацієнтів. Задля цього вигадали не зовсім законну схему, яка передбачає закупівлю медичних препаратів за значно завищеними цінами поза межами Чернігівщини. Адміністрація лікарні, прикриваючись білими халатами, навчилася заробляти на діабетиках, закуповуючи інсулін аж в Запоріжжі, до того ж на 25 відсотків дорожче, ніж в Чернігові. З урахуванням п’яти останніх років, ця сума перетнула позначку у 8 мільйонів гривень. Тільки за останні три роки на виконання державної програми «Цукровий діабет» КЛПЗ «Прилуцька центральна міська лікарня» Прилуцької міської ради отримала фінансування на суму в понад 6,5 мільйона
гривень. Так, згідно з даними ревізії Держаудитслужби в Чернігівській області, у 2014 році лікарня закупила інсуліну на суму в 1 мільйон 534 тисячі гривень, у 2015 році – на 1 мільйон 594 тисячі гривень, а вже у 2016 році головний лікар Лариса Івченко заклала суму в 3 мільйони 439 тисяч гривень, у наступному – 2 мільйони 662 тисячі гривень. Що ж викликало таке разюче зростання?
Корупційні апетити головного лікаря! У цьому твердо переконаний завідувач неврологічного відділення Прилуцької центральної міської лікарні Володимир Бароненко. Він відкрито виступив проти корупційних схем, які впроваджують у комунальному закладі, за що і поплатився. Ось вже кілька років поспіль його відділення (до недавнього часу одне зі зразкових в області) не отримує ні копійки додаткового фінансування.
«Програмою «Цукровий діабет» на боротьбу з діабетом передбачено солідарне фінансування як з обласного, так і з місцевого бюджетів, - пояснює лікар. – Згідно з міською цільовою програмою, учасником є аптека №190 КП Чернігівської обласної ради «Ліки України». Натомість препарат закуповували у Запорізькому обласному ендокринологічному диспансері і це підтвердили державні фінансові аудитори в акті ревізії».
Також вдалося з’ясувати, що інсулін закуповували за ціною, яка на 25 відсотків перевищує існуючу в Чернігові ціну. Так чому саме Запоріжжя?
«Керівництво Запорізького обласного ендокринологічного диспансеру пов’язане родинними зв’язками з нашим головним лікарем Ларисою Івченко», – пояснює він.
Ревізорам вдалося встановити часовий період, в якому закуповували ліки із Запоріжжя. Це 2010-2013 роки. Надалі ж інформація, де закуповували, як і чим перевозили інсулін – суцільна таємниця.
«Всі надходження інсуліну до лікарні підтверджені документами авізо», – говориться у звіті.
Фактично це означає, що лікарня має на руках лише банківську накладну, інакшими словами – «платіжку». У такому разі виникає логічне запитання: як прослідкувати рух медикаментів? Задля цього у бухгалтерії установи мають бути в наявності щонайменше товарно-транспортні та податкові накладні. Якщо по-нормальному, то аж до того, яким автомобілем доставляли медикаменти!
Апетит приходить під час їжі
Відчуваючи безкарність та протекцію з боку місцевої влади, з кожним роком апетити керівництва лікарні зростали. Аж доки не виросли до 3 мільйонів 439 тисяч гривень у 2016 році на інсуліні та 2 мільйонів 262 тисяч гривень у 2017 році. Втім, така сума чомусь не викликала підозри у ревізорів Держаудитслужби. Невже в забезпечених Прилуках могла спалахнути епідемія цукрового діабету? Адже відомо, що понад 80 відсотків випадків смерті через діабет відбувається у країнах з низьким та середнім рівнем доходу. На фоні збіднілих районів Чернігівщини місто Прилуки бідним назвати важко. Та й навпаки, згідно з даними міської цільової програми «Цукровий діабет», кількість інсулінозалежних хворих протягом 2015-2017 років у Прилуках поступово знижується. Чому ж тоді так збільшуються суми на закупівлю цього медичного препарату?
Проте ревізори у звіті про результати перевірки посилаються на якісь виписки, епікризи з історії хвороби, згідно авізо на підставі прибуткових актів, меморіальні ордери, які не відображають реальну потребу, ще й становлять перепону в підрахунку необхідної кількості препарату.
14,2 мільйона гривень зависли в повітрі
Оборудки з інсуліном – це квіточки порівняно з тим, скільки керівництво лікарні заробляє всього на одному пацієнтові, що має рідкісну хворобу. Справа в тому, що у Прилуках є молодий чоловік, який має хворобу Гоше. Це рідкісне спадкове захворювання накопичувального характеру. Таких хворих декілька десятків на всю Україну. Чи варто нагадувати, що лікування таких пацієнтів є вартісним та його повністю забезпечує держава? А препарат, яким лікують хворих, має назву «Церезим». Роздрібна вартість флакона цього препарату з урахуванням націнок - близько 60 тисяч гривень.
Згідно з даними перевірки Управління північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, за період з 1 жовтня 2013 року по 28 лютого 2017 року Прилуцька центральна міська лікарня безоплатно отримала від Національної спеціалізованої лікарні «Охматдит» МОЗ України у вигляді гуманітарної допомоги препарати «Церезим» загальною вартістю 24 мільйони 864 тисяч гривень. Зокрема, у 2014 році лікарня отримала «Церезиму» на суму 7 мільйонів 818 тисяч гривень, у 2015 році – приблизно таку ж, у 2016 – на 9 мільйонів 227 тисяч гривень.
Згідно Наказу Міністерства охорони здоров’я України № 574 від 30.07.2012 року в середньому пацієнт з цією хворобою отримує 5 флаконів препарату на місяць. А тепер починається цікава арифметика!
На рік – це 60 флаконів, максимум по 60 тисяч гривень кожний. Виходить сума 3,6 мільйона гривень. Множимо на три роки, виходить 10,8 мільйона, і аж ніяк не 25 мільйонів гривень - це за цінами препарату на 2017 рік. Куди поділася різниця в 14,2 мільйона гривень, мали б з’ясувати правоохоронні органи.
У своєму звіті аудитори зазначають, що порушень при отриманні та списанні цього препарату не виявили. Відтак, ревізори буквально двома реченнями розписали витрати на десятки мільйонів гривень. Дивним чином чиновники не вказали ні номерів товарно-транспортних накладних, ні ордерів отримання. Одним словом, рух і обсяг ліків прослідкувати неможливо.
У пояснювальній записці головний лікар Прилуцької центральної міської лікарні Лариса Івченко посилається на те, що мама хворого отримувала ліки в «Охматдиті» за довіреністю. Але чи має вона право отримувати на руки такі ліки, де і коли проходив саме спеціалізоване стаціонарне лікування цей хворий, ким з обласних спеціалістів був консультований пацієнт та хто робив розрахунок доз препарату «Церезим», як того вимагає наказ МОЗ України № 574, невідомо... Як і не знайдено жодної медичної документації, яка б підтверджувала інфузійне отримання хоча б якоїсь кількості цього препарату.
Якщо тільки за три з п’яти вибірково перевірених років Держаудитслужбою, керівництво Прилуцької ЦМЛ «нагріло» державний та місцевий бюджети на такі суми, то за весь час свого керування набігає сума, близька до 40 мільйонів гривень. Зрозуміло, що в цій схемі задіяна не один головний лікар, але й ті, хто над нею стоїть – на рівні міста, області і навіть на високому міністерському рівні. Сховати таку різницю без відома правоохоронців навряд чи вдасться. Наразі ж в об’єктивному розслідуванні корупційних зловживань зацікавлені лише в прокуратурі області. Після детального ознайомлення з обставинами справи керівництвом прокуратури Чернігівської області було ухвалено рішення про проведення спеціалістами Держаудитслужби повторної планової перевірки, слідчим місцевої прокуратури надали додаткові письмові вказівки. Одначе до цього часу слідчі Прилуцької прокуратури та Національної поліції не вжили жодних заходів, спрямованих на об’єктивне розслідування кримінального провадження, пов’язаного з розтратами та привласненням державних коштів. Чи варто очікувати від них адекватної реакції на нашу публікацію, адже мова йде вже не про 300 тисяч гривень?
Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора
