Голова не відає, що її язик торочить
Тут мимоволі згадується колишній лідер СРСР 
До речі, в сільгоспвиробництві України оголосили ставку на фермерські господарства ще на зорі Незалежності. Був створений навіть державний фонд підтримки фермерів, земля масово виділялася, техніка роздавалася ледь не задарма. Он у нашому Бобровицькому районі наплодили більше сотні фермерів. Де вони тепер?
Та й сам міністр визнав: «… що стосується середніх і малих підприємств, то у них урожайність десь удвічі менша, ніж у тих, хто технологічно підкований». Тобто, у агрохолдингів?..
В чомусь міністр правий, але не можу погодитись з узагальненням. Передусім, такий виробничий показник, як урожайність, не найголовніший у сільськогосподарському виробництві. І саме порівняння міністра не коректне, оскільки, скажімо, в нашому середньому за кількістю орендованої землі господарстві урожайність зернових аж ніяк не нижча, ніж у більшості агрохолдингів. Подібне можна сказати й про ряд інших «середнячків». А головне мірило будь-якої економіки – ефективність – у товаристві 
Та повернімось до проголошеної міністром панацеї для села – офісу реформ. Цікаво, чим вони, ті євро-реформатори, порадують селян? Поки що є очевидним лише те, що для міністра Кутового замало апарату свого відомства для втілення придуманої ним програми «3+5», тож і створюється додатково 
Експерт з питань реформ в АПК Роман Цвіт заявив, що програма «3+5» немає нічого спільного з інноваціями, бо в ній немає ні слова, як її реалізувати. Мовляв, там загальні тези, бо міністр перебуває в паралельному світі. І те, що він пропонує, - і на голову не налізе.
Що ж то за «3+5»? Це – три головні завдання: державна підтримка фермерства, продаж державних підприємств і прозорий обіг землі. До цього додаються 5 напрямків: розширення ринку збуту продукції, органічне виробництво, розвиток сільських територій, зрошення і безпека харчових продуктів.
Нічого не скажеш, декларації правильні. Але крім гарних слів потрібні й кошти та грамотні механізми їх вкладання для досягнення мети – не чиєїсь, а суспільної. Натомість сам автор програми заявив, що існує проблема в наявності лідера для проведення аграрних реформ. А хто ж тоді сам Кутовий? Той, що поеми пише – фантастичні? Бо й стосовно фінансування фермерства та і всього АПК у міністра проглядається одна надія – передусім на Євросоюз, ну, і на США. При цьому він навіть з докором пише, що Європа виділяє якійсь там Молдові допомогу в розрахунку 256 євро на душу населення, а Україні – лише 27євро.
У коментарях до опублікованих захмарних сподівань на допомогу Євросоюзу, що за розрахунками Кутового мала б становити 10 мільярдів євро, один дописувач задався запитанням: а чи все в порядку з головою нашого міністра? Оскільки не видно, щоб керівники європейських країн з глузду з’їхали і будуть тратити мільярди для підтримки і розвитку конкурентів їхнім вітчизняним сільгоспвиробникам.
Втім, фантазіям головного аграрника немає меж. Він розповідає, як запрацює лізинг на комбайни, трактори, сівалки, сушарки, взяті в Японії та інших країнах. Хоча та техніка існує лише в уяві міністра. Як і райдужні сподівання, що те допоможе розвинути фермерство, яке й розбудує українське сільгоспвиробництво до рівня американського?..
Натомість у багатьох селах уже виникла інша проблема: нікому копати ями для поховання покійників. То, може, замість офісів реформ створити похоронні команди? І це не просто «чорний» жарт. За ним стоїть реальність. Адже за гарною вивіскою нового євро-офісу стоять не якісь чергові бездарні реформатори, а добре «підковані» могильщики українського села.
Далекоглядні політики й експерти з питань економіки зробили однозначний висновок: Кутового поставили в Міністерство АПК для виконання певних завдань найбільш впливових олігархічно-політичних груп. Якщо вдасться їм добитися у парламенті скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, то їхній міністр кинеться кроїти Україну вздовж і впоперек.
Втім, скасування зараз мораторій – надто «слизький» і резонансний крок, навіть при тому, що на нього штовхає аграрників сам Президент Петро Порошенко. Тож міністр Кутовий запропонував обхідний варіант: запровадити ринок поки що не самої землі, а прав продажу оренди на землю.
Але ж цей ринок давно вже існує в Україні, правда, тіньовий. Далеко не треба ходити за прикладом: у Бобровицькому районі чотири орендарі продали свої права оренди більш грошовитим орендарям, заробивши на цьому мільйони, а власники земельних паїв одержали від такого торгу, як кажуть в Україні, … дулю з маком. Тепер цю схему міністр пропонує узаконити. На чиє благо?
Не секрет, що збирання сотень тисяч гектарів землі в руки одного орендаря відбувається далеко не за прозорими схемами, не за спасибі передаються й права на оренду землі від одного орендаря іншому. 
Ініціативи Кутового не набули ще законодавчої сили, але певні дії вже підштовхують. У вітчизняних ЗМІ з’явилися публікації про те, як міністр на підставних осіб «збирає» землі з довгостроковою орендою – до 49 років. За таких умов і ціна на землю, а також права на її оренду, висока.
Останнім часом і на Бобровиччину хлинули земельні бізнесмени з оформленими правами на два гектари землі, якої чомусь не надали землевпорядні служби місцевим мешканцям: вчителям, медпрацівникам, культпрацівникам та іншим бажаючим. У багатьох випадках виникає проблема виділення двох гектарів землі для АТОвців. А для «крутіїв» з Києва земля є й за сто кілометрів від місця проживання. Не здогадуєтесь, чому так виходить?
Майбутнє нововведення стосовно 
Хоча, то зовні так, то інформація для пересічного люду: ось-ось прийде транш з МВФ, США пообіцяли, Євросоюз кілька мільйонів пожертвував, звісно, з поверненням. Насправді ж таємно розробляються схеми, як до ще страшнішого зубожіння довести селян, щоб потім за безцінь забрати в них землю назавжди. Як забирають штучно збанкрутілі державні підприємства. У програмі «3+5» один з пріоритетів – розпродати за копійки решту державних підприємств системи агропромислового розвитку і аграрної науки.
Для здійснення планів приватизації всієї розпайованої та державної землі сільськогосподарського призначення створені необхідні умови, навіть Держгеокадастр передали Міністерству Кутового. Тобто, тепер повністю 
Леонід Яковишин
Герой України, кандидат економічних наук, генеральний директор ТОВ «Земля і воля».
