Україна – не Європа:  там працюють, а в нас галасують

Рюмсають, як діти, а «гуляють» по-дорослому

Це ж треба бути такими політичними «артистами», щоб так жалібно  розплакатись  на весь світ, мовляв, Польщі Євросоюз дав мільярди на розбудову економіки, а Україні не дає! Інші горлопанять, що Росія не обіцяє дешевого газу, то як можна вступати в її Митний союз?!

Якби  в наших державників і «великих» політиків була елементарна людська совість, то вони б  не дурили нікому голову, а сказали б правду і покаялися  перед народом: Європа остерігається давати Україні мільярди, бо знає, що в нас відразу їх розкрадуть. Як розкрадають бюджет своєї держави. Як невідомо де поділа мільярдні кредити Міжнародного валютного фонду Юліна влада, а в нинішній - багато її послідовників з казнокрадства. Правда, почали вже хватати декого за руку, але дуже обережно, щоб ненароком чи сп’яна і на власні руки наручники не надіти .

Які «найважливіші» аргументи висуваються в дискусіях «за» і «проти» Євросоюзу чи Митного Союзу? В Європу треба йти, бо там високий рівень життя і  демократичні закони. Митний союз купує нашу продукцію, співпрацює з нашими, ще до ленінської революції побудованими підприємствами.   Які страшилки проти? В Європі узаконюють одностатеві шлюби, а в Росії – путінська диктатура.

А хто скаже, який «добрий» дядя з Європи стане впроваджувати нам європейські стандарти життя? Передусім елементарні: не смітити на вулицях і в громадських місцях, не напиватися до свинячого стану і потім вчиняти бійки, не трощити на вулицях все, що під руки потрапить, і не вчиняти багато іншого ганебного, чого немає в Європі? Там навіть незамкнені автомашини залишають на вулиці. Невже хтось думає, що так стане і в нас  після підписання євроінтеграції? Та без свого першого кроку нічого й горлопанити, що  дуже хочемо в Європу. Хто нас, таких «свинячих» і безвідповідальних, там чекає?  Лукашенкова Білорусь більше, ніж «демократична» Україна, готова до вступу в Євросоюз!

Кажуть, там диктатура. Але й Лукашенко не вічний у владі, он у світі й не такі диктатури впали. А от зробити суспільство європейським!... Без волі самого суспільства і його правителів – ніякі кредити не допоможуть.

До Європи ближче далека Грузія, ніж сусідня Україна. Недавно там помінялась влада. Окремі наші політики кричать, що замість демократичної прийшла «проросійська». Але поїдьте подивіться, скільки там запроваджено європейських стандартів, і ніхто їх не збирається міняти. Навпаки, їх розширяють, і європейський вектор не повертають на 180 градусів, у березні наступного року планують  підписувати відповідні угоди. Маленька Грузія не рюмсає, як велика Україна, а самотужки  наводить лад у державі, бо знає, що коли немає порядку, тоді всі   сподівання на європейський рівень життя – не більше, ніж дитячі казки.

Багато галасу зчиняють в Україні навколо того, що в Європі високі виробничі технології, а в Митному союзі – відсталі. Згоден. Але…Член Митного союзу Білорусь налагодила власне виробництво сільськогосподарської техніки, яку й ми купуємо, оскільки вітчизняної такої немає. На світовий рівень виходять її великовагові автомашини. Та там створюють навіть виробництво гербіцидів, про що ми й не мріємо. А на який європейський рівень піднімають молочне виробництво та й інші галузі сільського господарства! Українська нафтопереробка занепадає, а білоруські автозаправки, як гриби після дощу,  ростуть на наших трасах. Бо Білорусь, як і Європа, працює, а Україна галасує, та за всю Європу пиячить на державних, релігійних і професійних святах, на річницях голодомору та інших трагедій.  Не днями, а тижнями і місяцями гуляють, потім з похмільною головою і тремтячою від перепою рукою лізуть у Європу і Росію: «Подайте, бо здохнемо з голоду!». На такому суспільному фоні чого варті євроінтеграційні майдани, прикрашені політичними прапорами?! Боротьбою за європейській рівень життя тут і не пахне. Правда, днями політичний і громадський майдани таки  об’єднались в один, вже без символіки збанкрутілих опозиціонерів. З’явилась якась надія? Поки що важко вірити, бо непохитними залишаються інші руйнівники європейських стандартів. 

Україна й не Сомалі - в нас «цивілізовані» пірати і злодії 

Наше ТОВ «Земля і воля» вимушене тримати для охорони виробничих об’єктів і врожаю на полях півтори сотні охоронників, серед яких нерідко трапляються теж крадії. Цікаво, скільки стражів майна і порядку доведеться додатково приймати на роботу в країнах Євросоюзу, коли вони запровадять вільний вхід для громадян України?

У своєму господарстві ми  боремося з крадіжками, жодну не залишили не розкритою, ніхто не уникнув відповідальності. Але це ганебне зло стає вже національною рисою в українському суспільстві, хоча навіть у складніші періоди нашої історії такого масового явища не було. Воно розквітло в «народно-нічієму» господарстві, розвивається й досі.  «Низам» є на кого  рівнятися – «верхи» крадуть мільйонами і заводами.

Проте якщо  дрібні крадіжки можуть викорінювати власники майна, то хто нам допоможе в боротьбі з державним піратством? Цей вид узаконеного грабування власних виробників зародився в незалежній Україні.  Навіть з хабарництвом, рекетом, бюрократією ще можна якось боротися, а з державним піратством – ні! Проти нього не пошлеш і військового крейсера, як уже посилають проти сомалійських піратів. Бо в Україні те суспільне зло захищене законами і численними інструкціями. Для більшої ясності пошлюся на одну з найновіших «піратських» схем.

При відправленні зерна кукурудзи споживачам господарство повинне надати документ, що товар без ГМО. У Білій Церкві є відповідна державна сертифікована лабораторія, яка за солідну офіційну оплату проводить аналіз продукції. Відразу скажу, що собівартість тих послуг в рази вища, ніж виробництво зерна. Та сільгоспвиробники вже змирились з тим, що тримають на своїх плечах велику адміністративну «надбудову». Проте державні дармоїди ніяк не «наїдяться».  На початку листопада низові інспектори Державної сільгоспінспекції одержали нову інструкцію (невідомо ким підписану) з відбору зразків на ГМО, де зазначено: «З 01.11.2013р. експертизи на ГМО і безпеку проводить тільки приватне підприємство «Незалежний центр лабораторних досліджень «Еталон» м. Хмельницький.

У що обернулась для сільгоспвиробників ця, на перший погляд, безобідна «новизна»? При відправленні споживачам першої партії кукурудзи нового врожаю в кількості 15 тисяч тонн ми заплатили б держаній лабораторії за аналізи на ГМО 60 тисяч гривень, а приватній треба заплатити … 260 тисяч. Ще й значно ускладнений процес проведення тих аналізів. Чим вам не піратство, але без зброї. Написали папірця – і за весь обсяг продажу зерна з нас візьмуть додатково не один мільйон. А скільки в Україні інших сільгоспвиробників?

Виконавчим директором у нашому господарстві працює Валентина Чернякова, яка безпосередньо займається питаннями реалізації продукції. Вона, як і я, прожила довге життя, бачила різні причуди і зловживання чиновників. Але те, що твориться в «незалежній» Україні?!... Щоб так, на голому місці, обдирати вітчизняних товаровиробників?!...  І нікого не звинуватиш ні в  хабарництві, ні в рекеті, ні в класичному пограбуванні. Все – законно. І це  лише один приклад – найновіший, в дійсності їх багато. Я раджу жартома своєму першому заступнику Черняковій написати кандидатську дисертацію на тему: «Українське державне піратство – унікальне явище у світовій економіці». Добре було б ознайомити з такою «дисертацією» європейських послів, щоб вони в своїх вимогах до України на перше місце поставили не звільнення Тимошенко, а звільнення України від держаного піратства, рекету, корупції, хабарництва… Від тих негативних явищ, до запровадження і розвитку яких причетна і «страждальниця за народ». Ті посли їздять до Юлі як на побачення, що дружина Кваснєвського вже починає ревнувати - написали у ЗМІ. А хоч би одного  разу приїхали до нашої Валентини, вона б їм повідала не захмарні ілюзії, а реальні причини, які стоять на шляху  України до  європейської цивілізації.

 До речі, наше господарство без допомоги Європи чи Росії досягло світових рівнів організації сільськогосподарського виробництва. З нами давно  співпрацюють відомі американські і європейські  фірми, нашу продукцію закуповують Росія і Білорусь. У соціальному плані ми продовжуємо навіть щорічно будувати нове безкоштовне житло для своїх працівників. Звісно, для кращого розвитку ой як заважають нам штучно створені корупційні схеми і численні контролюючі органи! Часто вони демонструють таку свою дурість і тупість, що в голові не вкладається. Недавно одні інспектори  написали в акті перевірки «велике» наше порушення: відсутня світлова сигналізація  на залізничній колії, що покладена на території нашого зернового комплексу.  При інспектуванні вони полінились не тільки пройти метрів сто по тій колії, а й розпитати наших працівників про цю вітку. Насправді, вона тільки будується, ще й невідомо, коли буде здана в експлуатацію, бо крім згаданих перевіряючих, нас «дістають» й десятки інших (по три групи на тиждень приїжджають), які «компетентні» тільки в тому, як загальмувати добру справу і одержати від цього додатково у власну кишеню, ще й  на подарунок начальству. Невже все це зникне з підписанням Євроінтеграції? Якщо «Так!» - то  я обома руками і обома ногами «За!». Але не віриться, для цього є вагомі причини. Однією з них і хочу завершити  свій «євромайдан».

Як написав вище, з 1 листопада цього року діє нова піратська схема великого грабування сільгоспвиробників на звичайних аналізах по ГМО. У цей же день газета «Агропрофі» надрукувала «Зернові» доручення від прем’єра». Процитую перший абзац: «Прем’єр-міністр України Микола Азаров за підсумками наради у Кабінеті Міністрів дав доручення віце-прем’єр-міністру Олександру Вілкулу , міністрам та відомствам щодо усунення наявних адміністративно-бюрократичних перепон на шляху руху зерна на експорт, що останнім часом виникли на аграрних ринках, та покращення зернової логістики».

Далі йдуть суворі попередження Держсільгоспінспекції та іншим службам  про їхню відповідальність в разі допущення фактів порушень законодавства під час видачі (погодження) дозвільних документів при експорті зерна. Дана вказівка стосовно здешевлення перевезення зерна та ліквідації різних інших перепон. А що маємо насправді? Додаткові перепони і значне подорожання тільки на аналізах приватної лабораторії. Є й інші пірати. Їм же  і наші мільйони надходять, а не в державну казну, де немає грошей на зарплати вчителям, медикам, іншим бюджетникам. І з усім цим – у Євросоюз?! А , може, в Африку, у глухі джунглі? Хоча й туди небезпечно відправляти нашу державу: джунглі знищить, ще й мавп научить корупції і піратства - не сомалійського, а страшнішого - українського.

 

                                                                                                                                                                           

                                                                                                                                                             Леонід Яковишин

                                                                                                                                Герой України, генеральний директор ТОВ «Земля і воля»  

 

 

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"