«Агробізнес» про євроінтегрований цирк шапіто
Винесені в заголовок народні титули урядовцям з нової команди не я придумав, те вичитав у статті Юрія Михайлова «Міністерство аграрної політики – клоуни з цирку шапіто», опублікованої в останньому номері журналу «Агробізнес Україна» за 2016 рік. Там же й пояснення, окремі з яких подаю мовою оригіналу:
Головним у команді клоунів Юрій Михайлов назвав нашого Штірліца – міністра аграрної політики 
Перейшовши до подальшого аналізу роботи команди клоунів, журналіст з «Агробізнесу» написав: « За приклад до наслідування, найімовірніше, вибрали придурків з Міністерства економічного розвитку і торгівлі». 
Виставив журналіст на показ й інші признаки недолугої «дурепості» цієї заступниці, процитувавши й таку її публічну заяву: «По нашому мнению, помимо традиционных товаров, в частности, зерновых культур и продукции животноводства, перспективен экспорт меда, ягод и органики». А далі коментар Юрія: «І ця, вибачте на слові, заступниця міністра навіть гадки не має, що в сільському господарстві під «органікою» розуміють гній. Будемо експортувати гівно?»
Справді, здавна селянин для збагачення ґрунту поживою використовував органіку – гній, пташиний послід, перегній, різні компости. Заступниця ж міністра економічного розвитку й торгівлі, видно, не вникає в такі «дрібниці», для неї це як вища математика, тож і назвала органікою, більш за все, продукцію органічного виробництва.
Та мене непокоїть інше: як можна допускати до питань економічного розвитку й торгівлі таких невігласів? Більше того, вона, ота «дурепа», лізе і в питання органічного виробництва, ще й привласнюючи собі якісь заслуги, робить прогнози. А чи знає вона, що перша фаза проекту розвитку ринку органічної продукції реалізовувалася ще в 2005 – 2010 роках? Працював над цим Дослідний інститут органічного сільськогосподарського виробництва з Швейцарії. Він допомагав й інтегруватися органічному сектору в систему світової торгівлі. Але на цьому шляху стояли українські бюрократично-хабарницькі перепони. Не подолавши їх, а ще посиливши, сучасні урядові клоуни так легко розкидаються новими завданнями: «Приділити увагу розвитку професійних сертифікаційних послуг, політичному діалогу і розвитку органічного ринку». А знаєте з ким треба вести «політичний діалог»? Виявляється, необхідно переконувати українців, що не вся продукція, «вироблена домашнім і фермерським способом, вважається органічною» - вона не стандартизована.
Натомість «не свідомі» українці продовжують ходити на ринки і 
Я доповню цей коментар. Відомо, що саме з грудня по середину березня найкраще приїздити на розкішні пляжі і природні парки Танзанії, яка вважається одним з найкращих туристичних регіонів Африки. Розповідають туристи, що сама природа спонукає людину відчувати себе в гостях загубленого раю. Але ж українські урядовці запланували злітати туди за державні гроші з метою «активізації експорту українських товарів, в тому числі й агропромислового комплексу». От тільки ця туристична країна імпортує в основному пальне і товари народного вжитку. Сільськогосподарську продукцію виробляють 80 відсотків населення країни, що на 99 відсотків африканського походження.
Така ж економічна ситуація і в 
Журналіст навів кілька нових витягів з їхньої дурні, котру верзуть перед телекамерами і мікрофонами, зокрема й від заступника аграрного міністра з питань євроінтеграції Ольги Трофімцевої: «Вітчизняний аграрний сектор – це локомотив української економіки…», «Розвиток експорту української нішевої та переробної продукції з доданою вартістю – це мета номер один для нашої команди». І тут же коментар від журналіста: «Аграрний сектор не може бути локомотивом економіки. Аграрний сектор може бути лише постачальником сировини для промисловості та робочої сили. На превеликий жаль переважна частина сировини та робочої сили вивозиться в розвинені країни – українській промисловості вони просто не потрібні… Доктор філософії не знає елементарних речей. Додану вартість можна підвищити, підвищуючи, наприклад, зарплатню та бонуси топ-менеджерам і власникам компаній або використовуючи вкрай неефективне обладнання, що відіб’ється на ціні. В розвинутих країнах немає такого поняття – «продукція з доданою вартістю». Там оперують поняттям «продукт високої вартості». У лікарських рослинах, диких ягодах, диких грибах, меду немає великої доданої вартості, але вони мають високу ціну».
Можна й більш доступно розтовмачити заступниці міністра, що насправді повинно бути ключовим аспектом в економіці, - висока якість продукції при найнижчій собівартості. Без цього малозначима й «мета номер один» для їхньої команди – «перероблена продукція з доданою вартістю». Оскільки, скажімо, переробити якісну кукурудзу нашого господарства з найнижчою в Європі собівартістю - то одна додана вартість, і зовсім інша, коли переробити кукурудзу нижчої якості, ще й з собівартістю вдвічі вищою, ніж у нас. З програмних цілей заступниці міністра видно, що вона настільки далека від елементарних понять ефективної економіки сільськогосподарського виробництва, як я від питань освоєння космосу, або ще й далі. І якщо її дурепою називає український журналіст, то що можуть подумати про її розум і компетенцію в Європі? А там - не українське В2В, де тусуються гарненькі дурепи з багатими самцями. Тож і маємо від міністерських аграрної та торгівельної євроінтеграторок лише заяви з тупими висновками. Слава Богу, що та дурня осідає здебільшого на міністерських сайтах та ряду інших не розкручених Інтернет-виданнях. Бо випусти її на європейський рівень – і кури засміють.
«Бобові культури є дуже привабливими саме для середніх і малих виробників. Тому сьогодні наше завдання – збільшити долю нішевих, у тому числі бобових культур у структурі агровиробницьва», - сяйнув «геніальною» вказівкою аграрний міністр Кутовий, відкриваючи чергову конференцію про бобові культури. Не сказав лише, чим конкретним допоможе сільгоспвиробникам у виробництві і вигідному продажу бобових культур.
У простолюду, в тому числі і в інтелігенції, зарплати на рівні африканських племен, а в касти чиновників – вищі, ніж зарплати деяких європейських керманичів. Сотні мільйонів бюджетних грошей виділяють на дурнувату рекламу політичних партій. Що, вони стали менш корупційними? Чи совість кого замучила, що забрали гроші з жебрацького бюджету на дурачення людей, у яких немає за що хліба купити?
Юрій Михайлов з журналу «Агробізнес Україна» так завершує свою публікацію про урядових клоунів з цирку шапіто: «Загалом посил цих клоунів і невігласів з Мінагрополітики дуже простий: що більше вас, українців, виздихає через крайнє зубожіння, то більше їжі ми зможемо експортувати за валюту!»
Колись десь прочитав, що українців має залишитися в Україні не більше 15 мільйонів – стільки хватить для обслуговування еліти. Дурдомівською маячнею тоді це назвав. А, може, й не маячня, може, й реальністю стане, якщо й далі будемо безвольними ослами?..
Василь Нестерук
перший заступник генерального директора ТОВ «Земля і воля», депутат Чернігівської обласної ради
