marg43le="line-height: 20.8px;">                 Нардеп Дмитренко «коронував» свого помічника на главу низової «сицилійської мафії»?

 

                            Історичне «відкриття», що «тягне» на кандидатську?

 

Перший, більш як через рік після виборів, приїзд народного депутата Олега Дмитренка в Бобровицю  запам’ятався мені  його довгою лекцією з історії українського народу та гострою критикою уряду Яценюка. Тоді здавалося, що виступає не член провладної парламентської каоліції, а представник опоблоку чи Радикальної партії Ляшка. Коли ж люди із зали попросили депутата перейти від лекції до його особистої роботи в парламенті, вчитель-історик за фахом почав перераховувати численні законопроекти, над якими він працює. При цьому не назвав жодного, що прийнятий на користь виборців.

І ось зовсім недавно Олег Миколайович вдруге завітав  у Бобровицю. До «наїзду» на  уряд не вдавався, бо представника «дружньої» фракції - Яценюка вже немає в Кабміні, прем’єром обраний висуванець рідної президентської партії. І лекції з історії обранець  не читав, а  відразу «ощасливив» своїх виборців …  сенсаційним «відкриттям» в історії – порівняв ситуацію в Бобровицькому районі з тією, що була в 50-х роках минулого століття в Італійській мафіозній Сицилії.

Порівняння, безумовно,  «модне», навіть зала, розповідали, дещо пожвавилася, та  потім багато з присутніх на тому зібранні вловили у «відкритті» Дмитренка його  «пробіли» в знанні  фахового предмету, оскільки він переплутавши клановість, яку нібито розгледів у Бобровиці, з Сицилійською мафією 50-х років.

Звісно, в українській політиці давно стало нормою ляпати на довірливу публіку заради «гарного слова», але в даному випадку народний депутат «ляпнув» таке не десь на вулиці, а на офіційному представленні новопризначеного  голови Бобровицької райдержадміністрації Василя Кучерини – його офіційного помічника в парламентській діяльності. Більше того, Дмитренко порадив-наказав своєму помічникові … об’єднати й навіть очолити в районі оту «Сицилійську  ситуацію».

Мені, фаховому агроному, кандидату економічних наук, доводиться розкривати очі дипломованому  історику і парламентарю на ще одну його недолугість в «історичному відкритті». Зокрема нагадувати, що ситуація в Сицилії 50-х років (та і всієї Італії) характерна тим, що протягом довгого періоду там в політиці домінувала одна правляча партія, саме тоді й сформувалися зв’язки між політикою та бізнесом, передусім у будівельній галузі. Історики зазначають, що на тай час організована злочинність поширилась була як невиліковна ракова пухлина. Уряд країни був сформований за радянським взірцем, і народ ненавидів і боявся тотальну  владу такого уряду. У державу не йшли інвестори.

А тепер скажіть, з якою  ситуацією все те можна порівняти – Бобровицькою чи Київською, до якої напряму причетний представник центральної влади парламентарій Дмитренко?  До того ж, він сам назвав рівень влади в Бобровицькому районі «близький до нуля». А це означає, що коли  якийсь місцевий бізнес і захотів би «злитися» з владою, так немає з ким «зливатися».

Ну й стосовно клановості в нашому районі. Не знаю, що мав на увазі Дмитренко, можливо, таке  сказонув, щоб сподобатись публіці. Я ж бачу в районі один головний «клан» - сільгоспвиробників, який годує район, вивів його на перше місце в області - сам Олег Миколайович наголошував, що Бобровиччина була й залишається правофланговою в аграрному секторі області. І це навіть при місцевій владі, рівень якої «близький до нуля».

Правда, проглядається в районі ще один, безальтернативний політичний «клан», що сформувався на базі районної лікарні. Але він  зливається не з бізнесом, а з владою, яким  політичним кольором вона б не була. Цей «клан» добивався призначення   на посаду голови Бобровицької райдержадміністрації своїх висуванців за президентства Кучми, Ющенка, маючи політичний «квотований» «дах» від соціалістів Мороза-Рудьковського,  і тепер висунули на цю посаду свого Кучерину, члена президентської партії БПП «Солідарність», як наголосила на представленні заступник губернатора Наталія Романова, «район очолить людина, яка є членом нашої команди».

До речі, народний депутат Олег Дмитренко, видно, теж такої думки, оскільки всі три помічники по Бобровицькому району – Василь Кучерина, Федір Тодоріко і Валерій Дудар - теж від «клану» … районної лікарні. 

От і виходить, що наповнювати бюджет, давати людям роботу, дороги ремонтувати, житло будувати, соціальній структурі допомагати, врешті - район виводити на перше місце повинен  «клан» хліборобів на чолі з ТОВ «Земля і воля», а владу ділити в районі має право лише політичний «клан» на чолі з Тодоріком. Бо він найбільш лояльний до центральної влади -  здавна й донині. Тому й прихильників у Києві має, возить їм мої критичні публікації стосовно недолугості влади в центрі і на місцях. Звісно, при цьому «стабільна» команда запевняє своїх Патронів, що, одержавши в черговий раз владу в районі, буде вести боротьбу з «неугодним» владі Яковишиним та його колективом».

Та їхня боротьба зазнає краху,  й усі  їхні  Лідери кудись зникли безслідно, один навіть кримінальний вирок одержав.  Нову надію покладають, напевно,  на Кучерину, ще й з конкретними завданнями від «шефа» Дмитренка.

Хоча прозвучали від нардепа Олега Миколайовича та заступниці губернатора Наталії Андріївні, на мій погляд, й корисні для району настанови та побажання, Про це – нижче. 

 

     Головне в децентралізації – не наламати дров

 

Представлення Василя Кучерини на посаду голови райдержадміністрації я слухав у аудіо записі. Почув, що, скажімо, заступник губернатора Наталія Романова переконливо радила представникам районної громади не квапитися із створенням об’єднаних громад. Вона протягом десяти років працювала у європейському Конгресі регіональних рад, тож добре ознайомлена з досвідом реформ місцевої влади в багатьох країнах Європи. Зокрема, в Польщі вважають, що самодостатньою може бути лише та громада, в якій проживає щонайменше 20 тисяч громадян. На підставі європейського досвіду й закликала  громаду Бобровицького району, щоб не натворила  поспіхом таких громад, які потім бігатимуть за допомогою в область і столицю.

Пізніше таку думку підтримав і депутат Дмитренко. Він наголосив, що особисто обізнаний з досвідом проведення децентралізації в Польщі і країнах Прибалтики. Справді, там  свого часу наламали багато дров, потім боляче було все те виправляти. Тому пообіцяв навіть влаштувати поїздку представників бобровицької громади до названих країн, щоб вивчили урок сусідів-європейців. 

І Романова, і Дмитренко наголосили, що громада Бобровицького району має чи не найкращий в області шанс стати самодостатньою. Бо в районі, за словами Наталії Андріївни, є такі гарні аграрні традиції, таке розумне застосування світових технологій, чого важко знайти в Євросоюзі. А Олег Миколайович добавив, що для повної самодостатності громаді району необхідно лише спустити «зверху» максимум податків.

Слухаєш те, і радієш – розумні речі говорять чиновники, наділені обласною і столичною владою. Чому ж  бачимо насправді нерайдужну ситуацію. І винних немає, бо один на одного звалює причини, через які «область живе у складних економічно-соціальних умовах» - поскаржилась заступник губернатора. Водночас похвалила Бобровицький район, де давно відсутня заборгованість по зарплаті бюджетникам, а в Городні он навіть бастували через невчасну виплату зарплати. Існує заборгованість й по інших районах.

«Зійшов з рейок керівник Обленерго, відключає від електрики школи, лікарні, навіть очисні споруди, що може призвести до екологічної катастрофи, але монополіст на це не звертає уваги, не визнає ніяку владу» - з болем і обуренням говорив  депутат Дмитренко. 

Натомість почесні гості похвалили Бобровицю за те, що самотужки не допустила зупинки очисних споруд, врятувавши місто від «виходу каналізації з берегів». Не сказали тільки, що обласна влада і народний депутат неспроможні були вирішити цю проблему.

То вдруге ставлю риторичне запитання: де мав би шукати сліди «сицилійської ситуації» нардеп Дмитренко – в Бобровиці чи Києві і Чернігові?

Звісно, приїжджати на виборчий округ з лекціями і гострою критикою своєї ж влади, як кажуть в народі, - великого розуму не треба. А хто буде виконувати за нього передвиборчі обіцянки? Хоча, і в ході вже депутатської діяльності від Дмитренка публікували: «Підтримую соціально-економічні програми, спрямовані на ріст доходів населення, зростання пенсій і заробітної плати, вирішення житлових проблем… Розвиток малих міст і сільських населених пунктів. У райцентрах і міських селищах повинні з’являтися сучасні виробництва, збільшуватися підприємства малого бізнесу, будуватися і реконструюватися соціально значимі об’єкти…

    А в попередньому підсумку замість конкретних результатів з цієї діяльності виборці повинні задовольнятися статистикою:

- розглянуто письмових звернень громадян – 111,

- направлено депутатських звернень – 147,

- надано усних консультацій (у приймальнях) – 93,

- проведено публічних зустрічей з виборцями – 29,

- орієнтовано охоплена аудиторія  - близько 3600 чоловік.

Після останньої поїздки в Бобровицю до активу діяльності Дмитренка, мабуть, варто добавити і його «відкриття» в історії – про «Сицилійську ситуацію» в Бобровиці. Це й на кандидатську «потягне»,  і всі найнародніші обіцянки затінить. Радуймося – такого «вченого» обранця на нашому окрузі ще не було!

 

                                   Леонід Яковишин
      Герой України, генеральний директор ТОВ «Земля і воля», кандидат економічних наук   

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"