marg43le="line-height: 20.8px;">«Євро-варвари» дорвалися до  безцінного зеленого скарбу!?..

 

Для довідки: У середньовіччі  варварами називали кочові войовничі племена, дикість яких перевищувала все мислиме.  Вони – як   двоногі тварини. Очевидець написав: «Довгий меч великої  варварської навали накрив Захід смертоносною тінню». Давно то було, але гени варварів, бачимо, передалися й багатьом сучасникам. Невипадково ж й страшне слово «варвари» часто вживається в нашому   «цивілізованому» суспільстві.

Дещо з історії

         За останні тисячі років літописної історії на нашій планеті знищено 2/3 лісів. Не обминуло варварське ставлення до цього Богом даного безцінного скарбу й стару Європу. Дослідники доводять, що до 20-х років ХХ століття Англія позбулася 95 відсотків первинних лісів, Франція й Іспанія – від 80 до 90, у Фінляндії і Швеції знищили їх наполовину.

         Спохватилися, проаналізувавши непоправимі наслідки від   такого господарювання. Адже масове вирізування дерев спричинює раптові зміни температури і зменшення опадів, без яких гине все живе на Землі. У лісах же і сніг тане повільніше, не викликаючи  руйнування  родючого  шару ґрунту від бурхливих потоків весняної води, і  волога випаровується повільно та рівномірно, формуючи в небі дощові хмари.

         Усвідомивши ці та інші пагубні наслідки від нецивілізованого  ставлення до лісів, у Європі забили тривогу і зупинили  злочинний безлад. Передусім запровадили ефективну систему обліку деревини, яка передбачає контроль від моменту висадки лісу,  до його переробки у меблі чи паркет.

          А в Україні? За останній час річна заготівля деревини зросла з 10 до 22 мільйонів кубічних метрів. Натомість наші кумири – європейці – можна сказати, в ультимативній  формі вимагають  збільшити поставку до них української деревини …в кругляку, бо свій ліс вони ретельно оберігають, а деревообробну   галузь розвивати потрібно, оскільки це забезпечує робочі місця й поповнення бюджету. І це всупереч введення Верховною Радою в 2015 році заборони на експорт лісоматеріалів та пиломатеріалів в необробленому вигляді. Втім, ця заборона, на якій піаряться найбільш горлаті депутати, не припиняє діяльність тіньового бізнесу, який забирає щорічно до 20 відсотків загального обсягу деревини.

         Для більш повного погляду на таку  ситуацію наведу ще кілька фактів з історії для порівняння. У царській Росії поміщик, щоб спиляти дерева на своїй землі, дозволу просив аж у Петербурзі. Злочинне знищення лісу відбулося після 1917 року, коли владу захопили більшовики. Тривало це аж до 1924 року, до створення спеціального державного органу – лісового управління. Проте масове заліснення непридатних для сільгоспвиробництва земель організували аж після війни. Цим почали займатися й практично всі прилісні колгоспи. Згодом для управління колективними лісами створили в районах і областях асоціації міжколгосплісів.

          Ці структури перекочували й в «незалежну» економіку незалежної України. Але… Колгоспи розвалили, землю по-дебільному розпаювали, проте  для лісів швидко знайшли нового господаря - «Облагроліс», причому з найблагороднішими намірами.

          Наприклад, Чернігівська обласна рада 26 жовтня 2000 року прийняла рішення «Про створення в області спеціалізованого комунального підприємства «Чернігівоблагроліс». За три дні до цього генеральний директор асоціації «Облміжколгоспліс» В. Малий надіслав листа голові обласної ради П.Шаповалу: «З метою створення та належного виконання функцій щодо забезпечення кваліфікованого ведення лісового господарства агролісогосподарським підприємством «Чернігівоблагроліс» Чернігівська обласна асоціація «Облміжколгоспліс» передає належне їй майно в комунальну власність. Повноваження ж по управлінню новоствореним підприємством делеговані обласній державній адміністрації.

         До нового спеціалізованого агролісогосподарства увійшли 18 райагролісництв із загальним лісовим фондом на 181 тисячі гектарів. Середній запас деревини на одному гектарі – 214 кубометрів. Середній щорічний приріст – 4,5 кубометрів на одному гектарі, щорічний об’єм заготовленої ліквідної деревини від усіх видів рубок не   повинен перевищувати 32-42  відсотків.

         Ті, а також  всі інші благі завдання писалися чиновниками в Києві і Чернігові «з метою охорони та відновлення лісів, задоволення потреб юридичних і фізичних осіб у лісових ресурсах на основі їх раціонального використання…». Правда, від такої реорганізації і зміни власників повністю були відсторонені ті, хто садив і плекав  дерева. Тобто, не лише на сільськогосподарській землі, а й на отих 180-ти з гаком тисячах гектарів лісових насаджень «хазяї влади» «кинули» селян Чернігівщини, таке ж і по Україні.

         Втім, якось можна було б їм це пробачити, якби вони забрали в колгоспників  ліси з метою «охорони та відновлення», а не для масового знищення і набивання власних кишень за рахунок злочинного використання природного безцінного ресурсу.

         Лісові ілюзіоністи

         Чернігівський «Облагроліс» за чотири місяці до закінчення  року практично використав цьогорічні лісорубні картки. А недавно ще й керівника затримали за хабарництво.

         Звісно, не проблема призначити нового, дефіциту кадрів на «хлібні» лісові посади не існує. Але чи зміняться порядки, невідомо ким запроваджені, й беззмінні при будь-якій владі? Міняються лише гравці-ілюзіоністи та їхні роботодавці. Актуальним залишається й старий анекдот: «З наступного місяця вам підвищується зарплата, - порадували лісника в конторі лісгоспу. – Тю, краще б добавили ще один обход у лісі, - невдоволено буркнув лісник. – Добавляти собі  зарплату я й без вас умію».

         Не поспішають лісники з агролісу хвалитися виконанням  найголовніших завдань – охорони та відновлення лісів. Мало того, що в ході реорганізації та перепідпорядкування  десь поділося більше двох тисяч гектарів колишніх колгоспних лісів, так ще й тепер, чув від одного обласного фахівця, лише один райагроліс серйозно займається питаннями приросту лісових насаджень. Очолює його колишній начальник державного лісгоспу, який після дворічного перебування на пенсії повернувся до улюбленої справи, але в іншій структурі. Решта дочірніх підприємств зайнята здебільшого достроковим освоєнням лісорубних карток. Стосовно ж переробки, для прикладу, Бобровицьке райагролісництво розпилює на дошку і шалівку лише 20 відсотків зрізаної деревини. Решту – відправляє кругляком, який потім і кордон пересікає, звісно, не без хабара. Та й продукція з пилорами потрапляє під заборону експорту. Але хто наважиться запевнити, що «пиломатеріали в необробленому вигляді» не експортуються? Обминають заборону парламенту колоди, розпиляні на пополам, чи й на інші дві частина, як замовить зарубіжний покупець. Їде за кордон  й кругляк, але за більші хабарі. В результаті добилися великого досягнення - першості з експорту лісу в Європу. При цьому, ніхто навіть приблизно не знає, яка частина рекордного обсягу вивозиться туди незаконно, оскільки досі не запроваджена європейська система обліку деревини. Видно, комусь це вигідно. Але, вочевидь, - не українському суспільству.  

         Дуже поширився останнім часом ще один фокус з українською деревиною: в 2015 році на промисловій рубці лісу заготовлено деревини значно менше, ніж  на санітарній рубці. Хоча, хто буває в лісі, помічає протилежне, й очищення лісових масивів від повалених та понівечених стовбурів не видно. Зрізуються передусім  штучно покалічені дерева.

          Недавно в Інтернеті активісти розмістили інформацію про «заслужених» лісових ілюзіоністів: надвечір «стражі» лісів виїжджають своїми тракторами на доручені їм обходи і з допомогою довгих тросів валяють дерева з корінням або зламують  вершини. Потім ліквідна деревина оформляється як неліквідна, але вона має заздалегідь визначеного покупця.

         Розповідали мені знайомі й про те, що зараз простолюду важко виписати дрова, особливо твердих порід, безпосередньо в лісництвах. Мовляв, для цього існують  посередників з числа родичів, кумів, друзів лісників та інших відповідальних працівників лісових господарств. І це стосується не лише системи «Облагролісу», а й державних лісових підприємств.

         Як видно, з різноманітних фокусів мастаки, а відродити переробку деревини, хоча б ту, яка була не так давно, - немає чи то розуму, чи й просто бажання. Може, й через те, що свіжа копійка пливе до кишень й без додаткової мороки з переробкою. Києву теж, думаю, вигідніше догоджати європейським хазяям, ніж дбати про достаток своїх громадян. Свої побурчать і затихнуть, а хазяї, дивись,  милостині не дадуть, кредитний транш можуть заморозити.  А найголовніше, мабуть, - сидиш на діамантовому сучку, то й сиди собі, не ворушись зайвий раз, якщо «опікуни» не велять.  

         Про катастрофічні наслідки від такого бардаку в лісовому господарстві говорять лише відповідальні фахівці, але їх не чують ті, хто зобов’язаний згідно із службовими обов’язками охороняти і примножувати безцінний природний скарб. Проте навіть загальна інвентаризація лісів не проводиться вже більше 20 років. Як кажуть в народі, у каламутній воді легше рибку ловити. А0 в лісах теж водиться «золота рибка».

         Чи довго вона там протримається? Навіщо гадати про завтрашній день, коли сьогодні можна озолотитися, - за таким девізом живуть українські можновладці. І їм байдуже, що в українських лісах достиглих і стиглих дерев залишилися разом біля … 17 відсотків. Решта – молодняк (45,4 відсотка) і середнього віку (37,7). Тобто, дорізаємо дерева, посаджені ще до Жовтневої більшовицької революції, столітній ювілей якої незабаром виповниться. Про подвоєння темпів знищення лісів написано вище, а про їх відновлення напишу зараз – показники нових насаджень одні з найнижчих за останні роки.

         Це стосується й нашої Чернігівщині, яка за рівнем вирубки лісів лідирує в товаристві з Харківською областю і Карпатами.

         Процвітають і браконьєрські  вирубки. В минулому році заведено 300 справ  проти браконьєрів, з яких до суду не дійшла й десята частина. Такою «боротьбою»   з незаконними вирубками лісу занепокоєні … екологічні активісти та окремі журналісти. Вони не дають спокою й прокуратурі, на конкретних прикладах показують, що в багатьох справах фігурантами злочинів є державні службовці та самі лісники.

         Ще на одній деревинній, суто пострадянській, проблемі хочу зупинитися – на долі захисних лісосмуг. Як відомо, вони посаджені на початку 50-х минулого століття. Насаджували деревця  колишні колгоспи й радгоспи, потім і доглядали молодий здебільшого дубняк. Тепер ті насадження не мають юридично оформленого господаря. Фахівці  пояснюють, що  вузькі лісосмуги  неможливо «увести» в  систему координат 1942 року, оскільки виявлено багато неточностей на місцевості при   розміщенні  в тій старій системі  набагато більших розпайованих  земельних  ділянок, окремі з них «увібрали» й лісосмуги. Похибки цієї системи координат – в межах трьох метрів. Знаю, що  завершується уведення в дію  нової системи - УСК-2000 з похибкою в кілька сантиметрів. Отже, коли буде  нова картографічна  основа держгеокадастру, тоді, можливо,  й на лісосмуги оформлять власника. Як він розпорядиться ними – неважко прогнозувати, виходячи з українських реалій.

         До ручі, вікові дубові гаї  дорізають. Лісовози з цінною,  доларовою породою їздять по автотрасах здебільшого вночі. Неважко здогадатися – чому саме вночі? Не сумніваюся, що незабаром візьмуться за масове вирізання й молодих дубів з лісосмуг.   Почерк – сучасних варварів, які дорвалися до влади на крові учасників Майдану. Ще й горлопанять безперестанку, що ведуть Україну до Євросоюзу. А, може б, по пустині походити – як Біблія пише,  поки згине останній нащадок середньовічних варварів? Бо з ними ось уже 26 років йдемо до  земного раю – Європи, а за стилем життя і відповідальністю перед своїм народом та рідною землею, здається, скочуємося  до   варварського  середньовіччя. Бо й владу, навіть після другого майдану гідності, знову  обрали таку, яка готова обміняти державні інтереси «на будь-якому ринку, тільки б їй не заважали збагачуватися», -  написала Юлія Мостова, головний редактор популярного тижневика «Дзеркало тижня».   Гляньмо у вічі цій правді! Може, облуду з них скинемо і нарешті прозріємо?!

 

               Леонід Яковишин, Герой України, генеральний директор ТОВ «Земля і воля»

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"