Децентралізація: сім разів відміряй – один раз відріж

 

З такою народною мудрістю взялися за створення об’єднаних громад у Куликівському районі. Хоча спочатку проявилося було й оте «національне» прислів’я: де два українці, там три гетьмани. І ті «гетьмани» кинулися проголошувати свої «князівства» у своїх селах.

- Написані поспіхом окремими сільрадами проекти об’єднаних громад відхилив Кабмін, - розповіла голова Куликівської районної ради Наталія Халімон. – Та й на пропозиції ініціаторів не відгукнулася жодна сусідня громада. Думаю, передусім через те, що не хотіли до когось приєднуватися. Ми ж, у районній владі, підійшли до питання створення об’єднаних громад з давно перевіреною життям мудрістю: сім разів відміряй – один раз відріж.

Наталія Миколаївна ( до посади голови райради працювала директором школи) пояснила, що передусім провели аналіз економічної самодостатності всіх 16 сільських громад. Виявилося, що найбільш наближена до рівня фінансової  самодостатності  Горбівська сільрада – на 90 відсотків. Решта – нижче цього аж  до 30 відсотків. Провели розрахунки стосовно і єдиної об’єднаної громади – Куликівської. По ній теж не вистачає біля 10 відсотків до самодостатності. Але є реальні резерви, щоб те перекрити. Скажімо, в Куликівці вже зараз працюють над  створенням місцевих виробництв з переробки сільгоспсировини – гречки, пшениці, картоплі, олійних культур. За рахунок існуючих підприємств – Куликівського молокозаводу і ковбасного цеху селянського фермерського господарства «Колос» - також відбудеться збільшення поповнення місцевого бюджету. Розширюється в районі й сфера надання побутових послуг. Тобто, будуть створені нові робочі місця, зростає зарплата працівників існуючих підприємств, що дуже важливо, адже реформатори місцевого самоврядування передбачають залишати на місцях 60 відсотків податку із зарплати працюючих.

З такими конкретними розрахунками й поїхали керівники району та його структур, депутати районної та обласної рад  у сільські громади з пропозиціями про створення в районі однієї об’єднаної громади. І їх почули…

- На жаль, не всі, - уточнює голова  районної ради. – У двох селах керівники громад, можна сказати, самі не знають,що вони хочуть. Ще у двох – надіються на гроші з державного фонду регіонального розвитку, хоча, по суті, то одноразова допомога. Та й вистачить тієї державної підтримки хіба що на створення в об’єднаній громаді управлінських структур: відділів освіти, соцзахисту, культури, медичної допомоги. А як далі бути?..

Куликівський район – один з найменших у області за населенням і території. Проте в ньому працює така ж  мережа установ, як і в найбільших районах. Вона залишиться і в об’єднаній громаді з дещо реформованими функціями. Якщо ж дрібнити район на кілька новоутворених адміністративних одиниць – відповідно зросте і кількість місцевих управлінських органів. Для окремих керівників громад це чи не найголовніший стимул для «самостійності» - мати в підпорядкуванні свої «міністерства». Вони не прораховують ні бюджету для місцевого «кабміну», ні кадрового забезпечення.

Голова районної ради Наталія Халімон похвалилася, яка проблема  виникла в сільських радах, коли їм передали право реєструвати майнові права громадян – потрібні фахові працівники, яких немає в селах. А де взяти «міністрів» освіти, культури, охорони здоров’я? Коли фельдшера чи медсестру важко заманити у сільський ФАП? У багатьох школах певні предмети  читають учителі-сумісники, в кращому випадку – приїжджі на годину-другу з райцентру.  Вирішити цю кадрову проблему  неможливо без забезпечення фахівців нормальною зарплатою та житлово-побутовими умовами. А де візьме гроші на це дотаційна  об’єднана громада? Знову – надія на державне фінансування? Тоді навіщо затівати оте місцеве самоврядування?

Може, пора вже  спуститися з небес на землю? І дослухатися до слів однієї мудрої людини: «Народ сподівається прожити за рахунок держави, забуваючи при цьому, що держава завжди живе за його рахунок»? І децентралізаційну реформу проводить поспіхом, щоб якнайшвидше спихнути з себе «соціалку», на яку немає грошей у постійно грабованому державному бюджеті.

Очевидно, що легше переживуть реформований хаос ті об’єднані громади, які створяться на базі виважених економічних і соціальних розрахунках. Які врахують прикрі уроки численних минулих реформ.

До речі, історики радять починати аналізувати негативні наслідки від непродуманих реформ ще часів Київської Русі. Скажімо, до  князювання Володимира Великого кожне село і місто обирало своїх керманичів, кожне князівство обирало свого князя    й вирішувало всі важливі питання за допомогою механізму Віче. Князь ніс відповідальність за своє правління перед громадою своїм майном, своєю свободою і навіть своїм життям.  Ото було справжнє самоуправління, панувала справжня демократія! Поламав усе те Володимир, запровадивши абсолютну монархію, розділив державу між синами, які й поглибили розбрат на Русі. Володимир і християнство запровадив насильницькі. Існує легенда, що язичницькі жерці (волхви) прокляли за це князя й усю Русь. Прокляття стосується саме того, чого найбільше прагнув Володимир, - єдності.

Легенда легендою, але з тих часів на українських землях спостерігається «тягнути ковдру на себе, всупереч інтересам держави, єдності та процвітання суспільства». Від того не припиняються й братовбивчі війни, процвітає ненависть один до одного. І доволодимирські механізми Віче та відповідальності керманичів за результати керування, очевидячки, краще прижилися в Європі, ніж в Україні, де головним є не продуктивна робота, а безкінечні недолугі реформи та революції.

 Видно, таки висить над нашим краєм прокляття волохів.  А зняти його можна, мабуть, залученням громад до активної і відповідальної розбудови власного села і міста, власної держави. Як це роблять ті ж європейці чи американці.

Не хочемо вивчати гіркий досвід своїх пращурів, то хоча б розкритими очима подивились на сучасну чужу демократію, на те, як розумні суспільства організовують бажане для нас самоуправління. 

 

                                          Григорій Загребля        

 

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"