Чи будуть працівники комбінату хлібопродуктів з хлібом?
Одразу два парадокси на одному підприємстві Ніжина: працівники комбінату хлібопродуктів не мають за що купити хліба, бо півроку не отримують заробітної плати. А боргує державному підприємству ніхто інший як – держава. Люди в розпачі. Вже й райдержадміністрацію пікетували, а віз і нині там. Зневірені робітники почали стрімко писати заяви на звільнення, але є й такі, що готові на рішучі кардинальні дії. Наприклад, оголосити голодовку. Керівництво району заспокоює, мовляв, проблема ось-ось вирішиться. Та обурений люд не вірить обіцянкам посадовців. Кажуть, про те, що крига скресне – чують вже не вперше.
Леонід Москотін на підприємстві працює вже не перший рік. За його словами, заборгованість по заробітній платі виникала й раніше, але щоб понад п’ять місяців люди сиділи без грошей – такого, мовляв, ще не бачили.
- У нас не було іншого виходу як організовувати страйк. Бо інакше б ніхто не звернув уваги на нашу проблему. На жаль, мало людей зібралося. Десь з десяток. Це із ста працівників комбінату. Боїться народ, бо у всіх родини. А роботу тепер не так і легко знайти. Але, шановні, ми живемо у демократичній країні, де основний закон гарантує кожному працюючому оплату праці. Коли ми почали мітингувати під стінами адміністрації до нас вийшов голова – Володимир Другаков. Він запевнив, що все буде гаразд. Після цього нам виплатили певну суму. Одним працівникам за місяць, іншим – за два. Але наша вимога була – розрахуватися! Чекали ми ще два тижні і знову подалися на розмову до пана Другакова, де попередили, якщо й надалі до нас буде таке відношення, то лиха не оминути. До роковин Голодомору ми влаштуємо кількаденний мітинг. Гадаю, тематика одна й та ж. Якщо керівництву треба, щоб ми голодували на їхніх очах – будь-ласка!
- Взагалі-то заборгованість тягнеться не п’ять місяців, а сім-вісім, бо хіба можна назвати розрахунком, коли нам то двісті, то триста гривень давали і чекай, коли буде решта, - долучається до розмови електромонтер Андрій Міхуля. – Держрезерв нам винен понад два мільйони. Але нікого це не цікавить. Податкова заморозила рахунки підприємства через те, що ми вчасно не розраховуємося за комунальні послуги і не сплачуємо податки. Але що це за свавілля. Те, що держава нам винна – пробачається, а от якщо ми винні їй і не розраховуємося – одразу карається законом. У нас на комбінаті така плинність кадрів, що інколи не встигаєш в обличчя людей запам’ятовувати. Люди добрі, коли буде порядок?!
У Володимира Боберенка, який працює на комбінаті слюсарем уже просто уривається терпець. Ось-ось готовий писати заяву на звільнення. Бо що то за чоловік, що ходить на роботу, а гроші в родину не приносить, розмірковує мій співрозмовник.
- Ми тут працюємо добу через добу. Повірте це не просто, - бідкається чоловік. – На папері у нас звісно зарплати непогані, скаржитися немає на що. Але ж з тим папірцем в крамницю не сходиш. Вийшли на мітинг – кинули нам, як… то невже це ми таким шляхом маємо свої чесно зароблені кошти «вибивати»?
Того, що ситуація на Державному підприємстві «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» і справді склалася складна не приховує і його генеральний директор Дмитро Гостренко.
- Проблеми з виплатою зарплат працівникам комбінату виникли ще в липні місяці через те, що з нами вчасно не розрахувалися за послуги зберігання зернових культур, які ми здійснюємо для Держкомрезерву та Аграрного фонду, - коментує Дмитро Геннадійович. – Але ж зрозумійте, у нас сезонне підприємство, у повному обсязі працюємо лише під час збору урожаю ранніх та пізніх зернових. Після цього йдуть, так би мовити, «мертві» місяці – живемо лише за рахунок того зерна, яке у нас тут зберігається. На сьогодні рахунки підприємства заблоковано податковою адміністрацією. Але гроші нам обіцяють повернути. Вже частину віддали. Платівки від Держрезерву та Аграрного фонду на 1 мільйон 300 тисяч гривень лежать у Казначействі. Коли нам їх повернуть? Це питання зараз на контролі в райдержадміністрації. Нині ми проводимо заготівлю пізніх зернових. У нас вже є клієнти, які завозять кукурудзу на сушарки, до цього такі ж послуги ми надавали аграрникам по соняху. На даний час ми вже заробили 700 тисяч гривень. Ці кошти підуть на зарплати людям. Якщо, звісно, і їх не заморозять.
А от кому й справді є що сказати з даного питання, так це заступнику директора з якості, голові профспілки Наталії Єлініній, бо стільки листів як ця жінка написала до вищого керівництва держави, мабуть, деякі і за життя не пишуть.
- Писали до Адміністрації Президента, який, у свою чергу, дав розпорядження Кабінету Міністрів розібратися із ситуацією. Прем’єр-міністр Микола Азаров відписався, що він дав розпорядження Мінекономіки, Мінагрополітики, Мінфіну, Міндоходів і Держрезерву вирішити дану проблему. Проте відповіді із жодного міністерства ми не отримали у термін, який дав пан Азаров. Я його про це повідомила. Писали, звісно, і деяким народним обранцям. Вони нам пообіцяли підняти це питання на засіданні Верховної Ради. Також телефонували на Гарячу урядову лінію, але вже, так би мовити, з іншого питання. Бо тут, як кажуть, одні запитання і жодних відповідей. Річ у тім, що у вересні Держрезерв нам перерахував 507 тисяч гривень за надані послуги. Але ці кошти були арештовані виконавчою радою і передані Держказначейству. Та 25 жовтня останні відзвітували, що начебто віддали нам ці кошти. Але на сьогоднішній день на рахунку підприємства їх немає. Казначейство нам відписалося, що вони не є розпорядниками коштів. Мовляв, ними володіє виконавча служба. Ми у виконавчу службу, а вони у бік Казначейства кивають. Ось таке замкнене коло. Загалом держава нам винна – два з половиною мільйони гривень.
За словами пані Наталії, найбільша проблема нині у тому, що рахунки комбінату арештовані через борги по сплаті податків за минулі роки. Адже заробляй не заробляй кошти все-одно зависають у повітрі.
- Коли ми працювали з комерційними структурами, гроші у нас були. Але на даний час основні наші ємкості заповнені державним зерном за зберігання якого держава з нами не розраховується. Ми крутимося, як можемо: надаємо послуги приватникам, але все зароблене знову ж таки арештовує виконавча служба. Тому зараз ми не в змозі взагалі якусь копійку нашим робітникам дати. Ось і сидимо біля розбитого корита.
Аби послухати думку керівництва кореспондент «Чернігівщини» завітала до Ніжинської райдержадміністрації. Там повідомили, що голова РДА Володимир Другаков якраз з цього питання перебуває з робочим візитом у губернатора Володимира Хоменка. Коментар від заступників отримати не вдалося. Ніхто не наважився говорити про те, чим опікується сам голова.
Сподіваймося, що районному та обласному керівництву таки вдасться посприяти у вирішенні проблеми сотні людей, які працюють на благо держави. Газета «Чернігівщина» у свою чергу триматиме руку на пульсі і повідомлятиме читачам про подальший розвиток подій.
Сніжана БОЖОК, фото автора
